Кавасакі Ka 87 () — важкий бомбардувальник Імперської армії Японії який виготовлявся компанією Kawasaki, але був сконструйований в Німеччині компанією Dornier. Літак був наземним бомбардувальником, але мав багато запозичень з дизайнів летючих човнів «Дорньє». Повна назва «Важкий бомбардувальник Тип 87» (), також відомий як Дорньє Do N () і «Важкий бомбардувальник Do.N».
Історія На початку 1924 року японська армія замовила в компанії Kawasaki створення нового суцільнометалевого важкого нічного бомбардувальника для заміни бомбардувальників типів «Тей-1» (Farman F.50) та «Тей-2» (Farman F.60 Goliath). В квітні 1924 року голова авіаційного відділу Kawasaki Томокічі Такезакі, разом з п'ятьма інженерами, відправився до Німеччини де отримав ліцензію на виробництво двигуна BMW VI і домовився про допомогу в конструюванні літака з Ріхардом Фогтом. Пізніше для допомоги в налагодженні співпраці між компаніями до проєкту долучився також Клаудіусом Дорньє.
Через політичну ситуацію в Німеччині проєкт був засекречений і дизайн створювався на фабриці «Дорньє» в Швейцарії. Виробництво прототипів в Японії теж було засекречене. Через затримку в початку виробництва двигунів Kawasaki-BMW VI, перші два прототипи оснащувались імпортованими двигунами Napier Lion. Перший прототип важкого бомбардувальника «Do.N» був готовий в січні 1926 року, а другий літом того ж року.
«Do.N» виглядав як наземна версія нового летючого човна «Do.J Wal», це був двомоторний моноплан з крилом-парасолею з одним штовхаючим і одним тягловим гвинтом. Після інтенсивних випробувань протягом року літак був прийнятий на озброєння весною 1927 року під назвою «Важкий бомбардувальник Тип 87» (, Начінана-шікі Джю: Баку Ґекі кі). Часто в неофіційних джерелах літак позначали «Ka 87» (Ka від Kawasaki), що б відрізнити від «легкого бомбардувальника Тип 87». Виробництво продовжувалось до 1932 року, і загалом було виготовлено 28 літаків включаючи прототипи.
Хоча суцільнометалевий бомбардувальник став технологічним проривом для японського авіабудування, «Тип 87» був погано прийнятий пілотами через проблеми з нестачею потужності і поганою стабільністю. «Тип 87» також став першим японським літаком здатним переносити 1 тону бомб. Не зважаючи на це, «Тип 87» залишався єдиним важким бомбардувальником армії до 1933 року, коли на озброєння був прийнятий Mitsubishi Ki-1.
Історія використання
Японська армія змогла сформувати цілий полк з «Ka 87», який розміщувався в Хамамацу, що згодом стало основною базою для японських важких бомбардувальників. Невелика кількість бомбардувальників також розміщувалась на авіабазах в Какаміґахарі та Тачікаві. Під час Шанхайського інциденту одна рота «Ka 87» здійснювала вильоти, але вони були більше випробувальні ніж бойові.
Тактико-технічні характеристики Дані з Japanese Aircraft 1910—1941
Технічні характеристики Екіпаж: 6 осіб (пілот, другий пілот, бомбардир/стрілець, навігатор, радист та інженер/стрілець) Довжина: 18 м Висота: 5,85 м Розмах крил: 26,8 м Площа крил: 121 м² Маса пустого: 4400-5100 кг Маса спорядженого: 7700 кг Навантаження на крило: 64,1 кг/м² Двигуни: 2 × 12-циліндрові V-подібні Kawasaki BMW VI водяного охолодження Потужність: 2 × 450—600 к. с. Гвинти: 2 × дволопатеві дерев'яні гвинти Питома потужність: 8,55 кг/к.с.
Льотні характеристики Максимальна швидкість: 181 км/год Мінімальна швидкість польоту: 170 км/год Час набору висоти 3000 м: 44 хвилини Максимальна висота: 5000 м
Озброєння Стрілецьке: 2 × 7,7-мм кулемети в носовій турелі 2 × 7,7-мм кулемети в верхній турелі 1 × 7,7-мм кулемет в хвості Бомбове навантаження: 1000 кг бомб
Джерела
Примітки
Посилання