Сахновщинський коровай ― український коровай, технологію виробництва якого декілька поколінь використовують на Сахновщині в Харківській області. Цей коровай одноярусний, прикрашений оздобою тіста з рослинними елементами. Знання і практика приготування Сахновщинського короваю у 2022 році були внесені до нематеріальної культурної спадщини України.
Опис
Випікання короваю у селах Сахновщинського району Харківської області є досить давньою практикою. Історично Сахновський коровай став поєднанням культур, звичаїв і досвіду господарювання переселенців на Сахновщину з колишніх Полтавської і Харківської губерній, він демонструє тісний зв'язок із навколишнім середовищем давніх хліборобських і пекарських традицій. Сахновщинський коровай одноярусний, має об’ємну та плоску оздобу з тіста рослинного типу.
Традиційно всі етапи виготовлення короваю потрібно супроводжувати обрядовими (коровайними) піснями або примовляннями. Приміщення, де буде робитися тісто для короваю, повинно бути чистим, а настрій у пекаря - чудовий. Якщо треба робити багато короваїв для свята, то господиня для допомоги запрошувала кілька жінок — подруг, кумів, родичок, але для весільного короваю запрошувались тільки жінки, які мали щасливе одруження Сахновський коровай використовується не тільки у весільному процесі, а й під час урочистостей та масових заходів типу ярмарків, свят, фестивалів, але для весілля або великого світа його завжди багато прикрашали об’ємною та плоскою оздобою, зробленої переважно з прісного тіста
Рецепт тіста у кожної майстрині свій, але в основному рецепті тіста є молоко, жир (масло вершкове, маргарин або олія), вода, яйця, цукор, сметана, дріжджі, борошно. Існують три найбільш поширені способи формування короваю:
з цілого шматка тіста (простий); з одного великого та 9 невеликих шматків тіста, що розташовано навколо центрального; невеликого центрального шматка тіста та шести шишок та шматочків тіста навколо.
Коровай неодмінно має бути щедро прикрашеним, оздоба має елементи, які є символами, а саме, колоски символізують процвітання, троянди − жіночу красу і кохання, грона калини − сім’ю, дубове листя − довголіття, чоловічу силу, маки − збереження роду, оберіг від зла, а різні за формою та розміром квітки – діточок, для весільних короваїв часто роблять фігурки лебедів.
Елемент культурною спадщиною України Знання і практика приготування Сахновщинського короваю були внесені Наказом від 06.07.2022. № 228 до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України під охоронний номером – 029, у категоріях: Знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту та Традиційні ремесла. Носії приготування Сахновського короваю мешкають у селах Сахновщинського району Харківської області: с. Тавежня, с. Новодмитрівка, с. Огіївка, с. Дубові Гряди, с. Лебедівка, с. Великі Бучки, с. Катеринівка, с. Володимирівка, с. Шевченкове, смт Сахновщина.Наказ «Про внесення змін до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України». Міністерство культури та інформаційної політики України/ ДОКУМЕНТ № 228 від 06.07.2022
Сахновщинська громада пишається тим, що їх коровай визнано культурною спадщиною України:...маленька громада на Харківщині може гордо заявити, що сахновщинський коровай - це наш символ гостинності, наш фактор єднання, наш зв'язок між поколіннями.В Сахновщинської територіальної громаді 12 жінок-коровайниць, що мають безпосередній зв'язок з елементом НКС та вважають його частиною своєї спадщини.
Див. також
Традиційне українське весілля Пинця
Посилання Віртуальна галерея світлин обрядового і повсякденного хліба Сахновщинської громади
Примітки