Передчасне виснаження яєчників, синдром передчасного виснаження яєчників (СПВЯ) — гетерогенне, поліетіологічне порушення, яке може бути зумовлене хромосомними, генетичними, ферментативними, ятрогенними та інфекційними факторами і проявляється у призупинення функціонування яєчників у жінок у віці до 40 років. Порушення можуть виникати на різних стадіях розвитку яєчника: у препубертантний період, у період статевого дозрівання, а також у репродуктивному віці. Яєчникова недостатність може розвиватися упродовж багатьох років з періодами тимчасового покращення.
Загальна інформація Основні ознаки синдрому виснаження яєчників: аменорея, гіпоестрогенізм, підвищена концентрація гонадотропних гормонів у крові, а також вегетативні симптоми, які виникають у 50 % жінок із СПВЯ. СПВЯ спостерігається в 1/100 жінок 40-річного віку та в 1/1000 жінок 30-річного віку. Дефіцит початкової кількості фолікулів (примордіальних фолікулів) спричинений порушеннями механізмів, що регулюють міграцію гамет, проліферацію оогоній та початок мейозу. Названі порушення можуть бути спричинені галактоземією, ятрогенними ушкодженнями (хіміотерапія і променева терапія), токсичним впливом забрудненого довкілля та аутоімунними захворюваннями. Необхідно підкреслити, що схожі порушення також виникають в інших органах, що продукують гормони, і в даний час вони класифікуються як деструктивні аутоімунні захворювання.
Симптоми Першою ознакою синдрому передчасного виснаження яєчників є нерегулярні менструації або затримка менструації.
Пізні симптоми можуть бути схожі на симптоми природної менопаузи і вони включають:
Припливи; Нічну пітливість; Дратівливість; Погану концентрацію уваги; Зниження сексуального потягу; Біль під час сексу; Вагінальну сухість.
Для багатьох жінок із СПВЯ існують проблеми із можливістю завагітніти та безпліддя є причиною звернення до лікаря.
Інші (супутні симптоми) можуть включати:
Тривогу і депресію;
Синдром сухого ока та захворювання поверхні ока; Хвороби серця; Безпліддя; Гіпотиреоз; Остеопороз.
Причини виникнення синдрому Більшість випадків синдрому є ідіопатичними, і механізми, які лежать в їхній основі, значною мірою невідомі. Однак вивчення родинних випадків СПВЯ вказує на роль генетичних аберацій у патогенезі захворювання. Хоча генетичні дефекти у більшості випадків зачіпають Х-хромосому, зростає кількість досліджень, які підтверджують наявність автосомних порушень.
Тому, генетичними причинами синдрому можна визначити такі:
Дефекти Х-хромосоми; Моносомія за Х-хромосомою; Трисомія за Х-хромосомою; Делеції; Транслокації. Також причинами можуть бути:
Низька кількість фолікулів; Аутоімунні захворювання, включаючи тиреоїдит і Аддісонову хворобу; Хімієтерапія або променева терапія; Порушення обміну речовин; Токсини (сигаретний дим, хімічні речовини та пестициди).
Діагностика Для діагностування може рекомендуватися виконати наступні дії:
Розглянути історію хвороби, в тому числі анамнез родичок із схожим синдромом; Провести тест на вагітність, щоб переконатися, що жінка не вагітна; Провести фізичний огляд у гінеколога, щоб виявити ознаки інших розладів, які можуть бути причиною симптомів; Взяти аналізи крові, щоб перевірити рівень певних гормонів. Провести УЗД органів малого тазу, щоб побачити розмір яєчників та перевірити кількість фолікулів. Також може буде необхідно здати зробити хромосомний аналіз;
Лікування Гормонозамісна терапія Більшість жінок із синдром передчасного виснаження яєчників потребують гормонального лікування естрогеном. Це може допомогти зменшити втрату кісткової маси та інші симптоми зниження естрогену, такі як вагінальна сухість.
Прогестерон також призначають жінкам, які не мали операції з видалення матки (гістеректомія) і отримують естроген. Гінеколог може порадити поєднувати прийом естрогену і прогестерону, поки пацієнтка не досягне природного віку для менопаузи (близько 50 років).
Лікування основних хвороб Лікування основної проблеми зі здоров'ям може допомогти в лікуванні синдрому передчасного виснаження яєчників. Наприклад, лікування захворювання щитовидної залози або розладу харчування може зменшити симптоми передчасного виснаження яєчників.
Вплив на вагітність Менше 10 відсотків жінок з СПВЯ здатні завагітніти та народити природним шляхом без додаткової терапії. Немає доказів того, що естроген, препарати для зачаття або інші гормони підвищують фертильність. Успішне лікування включає екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) з використанням донорських яйцеклітин. Перш ніж починати спроби завагітніти, жінці слід проконсультуватися з лікарем, щоб визначити причину проблеми. Якщо вагітність пройшла успішно, СПВЯ може спричинити проблеми з вагітністю або плодом. За певних обставин усиновлення є єдиною альтернативою завести дитину.
Ускладнення Однією з ключових цілей лікування СПВЯ є відновлення естрогену, який яєчники перестали виробляти. Це важливо, оскільки естроген необхідний для деяких фізіологічних функцій, особливо в кістках. Якщо дефіцит естрогену не лікувати, ризик розвитку остеопорозу значно зростає. Крім того, є докази того, що дефіцит естрогену до 45 років може підвищити ризик серцевих захворювань.
Див. також
Захворювання яєчника Синдром полікістозних яєчників
Примітки