Генріх Фердинанд Герберт фон Бісмарк (28 грудня 1849 — 18 вересня 1904) — німецький державний і політичний діяч, Статс-секретар імперського відомства закордонних справ (1886—1890).
Біографія Старший син рейхсканцлера Отто фон Бісмарка. Хресний син прусського судді, політика, публіциста та письменника Ернста Людвіга фон ГерлахаOtto Baumgarten: Bismarcks Glaube, Verlag von Mohr Siebeck Verlag|J. C. B. Mohr (Paul Siebeck), Tübingen 1915, S. 81.
У кампанію 1870-1871 років служив у драгунах і поранений під Марс-ля-Туром і нагороджений Залізним хрестом 2-го ступеня.
У 1873 році він приєднався до Міністерства закордонних справ, де спочатку працював в основному особистим секретарем свого батька. У 1882 році він був послом у Лондоні, а в 1884 році в Санкт-Петербурзі та Гаазі.
У 1881 році увагу громадськості привернув роман Герберта фон Бісмарка із одруженою княгинею Елізабет цу Каролат-Бейтен. Батько Герберта всіляко чинив опір офіційному оформленню стосунків між закоханими, погрожував синові позбавленням спадщини і навіть самогубством і домігся їх розриву.
У 1885 році став помічником статс-секретаря із закордонних справ, 18 травня 1886 року статс-секретаремBerliner Börsen-Zeitung. Jg. 1886, Nr. 229 (Di, 18.05, Morgenausgabe), S. 1., а у квітні 1888 року міністром закордонних справ. У деяких випадках графові Герберту доводилося заміщати свого батька князя Бісмарка. Він мав хороші перспективи стати наступником свого батька на посаді канцлера. З відставкою князя та його син залишив державну службу.
З 1893 був депутатом рейхстагу, де не належав до жодної партії («дикий»), але захищав консервативно-аграрну політику та боротьбу з Капріві. У 1898 році успадкував князівський титул (але не титул герцога Лауенбурзького, який був наданий особисто князю Бісмарку).
Герберт фон Бісмарк помер у віці 54 років від хвороби печінки, спричиненої алкоголізмом.
Сім'я
Одружився з Маргаритою Мальвіні, графинею фон Хойос (1871–1945), дочкою Георга Антона Графа фон Хойоса та Аліси Вайтгед, дочки винахідника торпеди Роберта Вайтгеда, у шлюбі народилося 5 дітей:
Ханна фон Бредоу (1893–1971), одружена з Леопольдом Вальдемаром фон Бредоу (1875-1933), 5 дочок та 3 сини; Марія Ґедела, графиня Бісмарк-Шенгаузен (1896–1981), одружена з Германом фон Кайзерлінгом (1880–1946), 2 дітей; Отто фон Бісмарк молодший (1897–1975), одружений з Анн-Марі Тенгбом (1907–1999), 6 дітей; Ґоттфрід фон Бісмарк-Шенгаузен (1901–1949), одружений з графиною Мелані Хойос (1916–1949), 3 дітей; Альбрехт Едзард «Едді» Генріх Карл фон Бісмарк-Шенхаузен (1903–1970), одружений з Моне Тревіс Стрейдер (1897–1983), бездітний.
НагородиHandbuch über den Königlich Preußischen Hof und Staat fur das jahr 1903, p. 58
Німецька імперія
Прусське королівство
Залізний хрест 2-го класу Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (5 грудня 1878) Орден Червоного орла 2-го класу з дубовим листям (1 квітня 1885) 1-го класу Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест Столітня медаль
Баварське королівство
Орден Святого Михайла (Баварія), великий хрест (1886) Орден «За заслуги» Баварської корони, великий хрест (1888)
Вюртемберзьке королівство
Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест (1887) Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1888)
Інші країни
Орден Філіппа Великодушного, великий хрест (Велике герцогство Гессенське; 28 березня 1886) Орден Церінгенського лева, великий хрест (Велике герцогство Баденське; 1887) Орден Альберта (Саксонія), великий хрест із зіркою в сріблі (1887) Орден Генріха Лева, великий хрест (Брауншвейзьке герцогство; 1889) Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний великий хрест (Велике герцогство Ольденбурзьке) Орден «За заслуги» (Вальдек) 1-го класу
Австро-Угорщина
Орден Франца Йосифа, командорський хрест із зіркою (1878) Орден Залізної Корони 1-го класу (1884) Орден Леопольда (Австрія), великий хрест з діамантами орден (1888) діаманти (1889)
Італійське королівство
Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест Орден Корони Італії, командорський хрест
Каджарський Іран
Орден Портрету Володаря Орден Лева і Сонця 1-го ступеня з діамантами
Османська імперія
Орден «Османіє» 1-го класу з діамантами Орден Меджида 1-го класу
Російська імперія
Орден Святого Олександра Невського з діамантами Орден Святої Анни 2-го ступеня з діамантами і мечами
Інші країни
Орден Карлоса III, великий хрест (Іспанія; 16 липня 1885) Орден Полярної зірки, великий хрест з діамантами (Шведсько-норвезька унія; 13 червня 1888) Орден Данеброг, великий хрест з діамантами (Данія; 30 липня 1888) Орден Леопольда I, великий хрест (Бельгія) Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (Друга французька імперія) Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство) Орден Вранішнього Сонця 1-го класу (Японська імперія) Орден Нідерландського лева, великий хрест Орден Непорочного зачаття Діви Марії Віла-Вісозької, великий хрест (Португальське королівство) Орден Подвійного дракона 1-го класу 3-го ступеня (Династія Цін) Орден Зірки Румунії, великий хрест Орден Корони Сіаму, великий хрест
Примітки
Література
Louis Leo Snyder: Political Implications of Herbert von Bismarck’s Marital Affairs, 1881, 1892. In: The Journal of Modern History. 36/2 (Juni 1964), S. 155–169.