Фадль аль-Кайсі або Фадль аш-Шаїра (; «Фадль-поетеса»; d. 871) — одна з «трьох ранніх аббасидських співачок, особливо відомих своєю поезією» і однією з видатних середньовічних арабських поетес, чиї твори збереглися. Вона була наложницею халіфа Аль-Мутаваккіля.
Життєпис Фадль народилася в Аль-Ямама (нині в Саудівській Аравії) в племені Абд аль-Кайс. Її мати була наложницею з муваладів. Вона виховувалася в Аббасидській Басрі (тепер в Іраку). Її зведені брати (від законної дружини батька) продали сестру Мухаммаду ібн аль-Фараджу аль-Руххаджі, провідному офіцеру халіфату, і він віддав її халіфу аль-Мутаваккілю (правління 847—861).
Фадль стала однією з найвпливовіших постатей при дворі. За Ібн Аннадімом, бібліографом (помер у 1047 р.), диван Фадль займав двадцять сторінок. Серед її учениць була співачка Фаріда. Коли Фадль привели до аль-Мутаваккіля в той самий день, коли її віддали йому, аль-Мутаваккіль запитав її: «Ти справді поетеса?». Вона відповіла: Так кажуть усі, хто купує і продає мене. Він розсміявся і сказав: «Розкажи нам щось зі своїх віршів», і вона прочитала такі вірші:Праведний Правитель зійшов на трон у тридцять третьому році. Халіфат, довірений аль-Мутаваккілю, коли йому було двадцять сім. Сподіваємося, праведний правителю, що твоє правління триватиме вісімдесят. Хай Бог благословить тебе! І всіх, хто не скаже "Амінь" — Прокляття Всевишнього.Абу аль-Айна зазначав, що цей вірш припав халіфу до душі, і він дав їй п'ятдесят тисяч дирхамів.
Спочатку сповідувала шиїзм, але під впливом тогочасновідомого багдадського поета Саїда ібн Гаміда аль-Катіба навернулася до сунізму. Фадль померла у 870 або 871 році.
Поезія Прикладом роботи Фадль в перекладі Абдулли аль-Удхарі є:
«Цей вірш було написано у відповідь поетові Абу Дулафу (пом. 840 р.), який натякнув у вірші, що вона не була незайманою, а він віддавав перевагу незайманим, яких порівнював з непроколотими перлами». Верхові тварини не приносять радості від їзди, доки не осідлані й не загнуздані. Так і перлини марні, якщо не проколоті й не нанизані.
Список літератури
Примітки
Джерела