Микола Васильович Буньовський (4 грудня 1894, с. Станіславівка, Зіньківська волость, Летичівський повіт, Подільська губернія — дата смерті невідома) — український військовик, інженер-лісівник; службовець Одеського міського з'їзду мирових суддів (3.05.1913 — 02.1915); сотник піхоти Армії УНР.
Відповідно до українського законодавства може вважатися борцем за незалежність України у XX столітті.
Життєпис Народився в селянській родині Василя Івановича Буньовського та Марії Миколаївни Матухової. Закінчив Зіньківську міністерську двокласну школу (1905—1908) та міську школу (1909). Вчився на Одеських вечірніх середніх курсах (1913—1914). 18 лютого 1915 року був призваний до російської імператорської армії. 20 вересня 1915 року вступив до Іркутської школи прапорщиків, закінчив її 22 грудня. В російській армії перебував до березня 1918 року. В армії УНР перебував від листопада 1918 року до 4 квітня 1924 рокуКоваль Р., Моренець В. “«Подєбрадський полк» Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016). – С. 87 – 88..
Від 1921 року служив поручником в Окремій старшинській сотні 2-ї Волинської стрілецької дивізії армії УНР, перебував у таборі для інтернованих в Польщі.Буньовський Микола Васильович. Героїка
В травні 1921 року вступив до 5 класу гімназії імені Т. Г. Шевченка, яку закінчив у березні 1924 року. 19 листопада 1924 року був зарахований на лісовий відділ агрономічно-лісового факультету Української господарської академії. Його дипломна робота «Головніші шкідливі комахи шпилькового лісу та боротьба з ними». Диплом інженера-лісівника здобув 29 червня 1929 року.
За певними даними викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах.
Подальша доля невідома.
Примітки
Література
Журнал зарахування старшин Дієвої Армії УНР на дійсну військову службу впродовж 1920–1923 рр.
Рекомендована література ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 766. — Арк. 1—121. ЦДАВО України. — Ф. 2282, оп. 1, спр. 1.
Посилання