Директи́ва про пра́цю че́рез аге́нтства тимчасо́вої за́йнятості — нормативно-правовий акт Європейської Унії узгоджений в листопаді 2008 року, який має на меті гарантувати тим, хто працює через кадрові агентства, рівну оплату праці та умови праці з працівниками того ж бізнесу, які виконують таку ж роботу. Це третій законодавчий акт у пакеті трудового законодавства Європейської Унії для захисту нетипової зайнятості (інші стосуються працівників, зайнятих неповний робочий день, та працівників, які працюють за строковими контрактами). Хоча вона була запропонована ще у 2002 році, уряди Сполученого Королівства, Німеччини, Данії та Ірландії блокували її прийняття до 2008 року.

Положення Директива про тимчасову роботу через агентства включає два основні принципи, які водночас є центром збалансованого підходу до регулювання :

Стаття 4 встановлює чіткі межі заборон та обмежень, які можуть бути накладені на використання тимчасової роботи через агентства. Вони виправдані лише з міркувань, пов’язаних із захистом працівників тимчасових агентств, щоб забезпечити належне функціонування ринку праці та запобігти зловживанням. Держави-члени ЄУ зобов’язані переглядати заборони та обмеження щодо тимчасової роботи через агентства до та звітувати перед Європейською комісією.

Стаття 5 встановлює принцип рівного ставлення до працівників тимчасових агентств. Основні умови зайнятости та праці повинні бути – протягом усього терміну виконання завдання в компанії-користувачі – рівними умовам працівника, безпосередньо найнятого цією компанією на ту саму посаду. Стаття 5 дозволяє відступи від цього принципу для безстрокових договорів, що передбачають оплату праці між завданнями (стаття 5, пункт 2), для підтримки колективних трудових договорів (стаття 5, пункт 3) або на основі угод соціальних партнерів (стаття 5, пункт 4).

Мета Як і у випадку з кількома іншими директивами ЄУ у сфері зайнятості та соціальної політики, політичною метою цієї директиви є встановлення спільних мінімальних стандартів для тимчасової роботи через агентства в ЄУ. Політичними цілями, які вона виконує, є запобігання «недобросовісній конкуренції» між різними державами-членами. Політики віддають перевагу спільним мінімальним стандартам, щоб запобігти « гонкам на зниження », коли кожна країна намагається дерегулювати, щоб залучити бізнес, і, теоретично, всі зрештою «програють». Політичні цілі полягають у забезпеченні вищого рівня життя та якості життя, що відповідає цілям Договору про Європейську Унію.див. ст. 3 ДЄУ та справу Дефренн проти Сабени (№ 2), де Європейський Суд Справедливости постановив, що Європа — це не лише економічне об'єднання, а й об'єднання, призначена для соціального розвитку. Критики стверджують, що ця політика збільшує неефективність ринку праці та зрештою підвищує рівень безробіття та зменшує обсяги виробництва, що призводить до зниження рівня життя тих, хто ще не має стабільних постійних посад на ринку праці.

Див. також

Європейське трудове право

Примітки

Джерела

Статті

N Countouris, 'The Temporary Agency Work Directive: Another Broken Promise?' 38(3) ILJ 329 E McGaughey, 'Should Agency Workers be Treated Differently?' (2010)

Газетні історії

Ґардіан (21 травня 2008 р.) Спостерігач ЄУ (17 грудня 2008)

Посилання

Повний текст запропонованої Директиви (COD 2002/0149) зі вступним текстом, у якому викладено її цілі. Повний текст імплементованої Директиви (2008/104/ЄС) у форматі PDF Положення про працівників агентств 2010 року, що імплементують Директиву у трудове законодавство Сполученого Королівства Вебсайт Європейської комісії щодо Директиви про тимчасову роботу через агентства Національні закони про транспозицію в державах-членах Галузевий соціальний діалог ЄУ щодо тимчасової роботи через агентства, включаючи спільну декларацію (2008 р.) щодо Директиви Європейська конфедерація приватних агентств працевлаштування Уні-Європа Невидима рука Директиви про тимчасових та агентських працівників – есе з точки зору прав працівників