Ку́но Фрі́дріх Ка́ллсен (; 19 жовтня 1911, Вільстер — 17 травня 2001, Ной-Ізенбург) — німецький штурмбанфюрер СС (1944). Брав безпосередню участь у масових вбивствах у Бабиному Яру.
Життєпис Народився 19 жовтня 1911 року у Вільстері, Шлезвіг-Гольштейн, у родині вчителя. Його батько помер у 1918 році. Навчався у народній та середній школі у Вільстері, а згодом — у школі Кайзера-Карла в Ітцего, де 6 березня 1931 року склав іспити на атестат зрілості. У 1929 році став співзасновником Націонал-соціалістичної спілки школярів в Ітцего. 1 жовтня 1931 року вступив до НСДАП (членський квиток № 647 505)Bundesarchiv R 9361-IX KARTEI/19090545, де вже у 1932 році отримав посаду політичного керівника. З 1934 року належав до Служби безпеки Рейхсфюрера СС (СД). У 1935 році вступив до СС (СС-№ 107.362). Того ж року брав участь у створенні прес-служби вищого відділу СД «Рейн» у Франкфурті-на-Майні..
Під час Другої світової війни, у війні проти Радянського Союзу, з травня по жовтень 1941 року очолював підрозділ Зондеркоманда 4a в Айнзатцгрупа C та був заступником Пауля Блобеля, якого у 1951 році було страчено як воєнного злочинця.
Як гауптштурмфюрер СС, Каллсен разом із Куртом Гансом, Августом Гефнером та Адольфом Янссеном керував масовими розстрілами під час різанини в Бабиному Яру, де 29 та 30 вересня 1941 року було розстріляно понад 30 000 євреїв. Таким чином, Бабин Яр став символом масових вбивств айнзатцгруп, оскільки ні до, ні після цього жодна айнзатцкоманда не вбила стільки людей за такий короткий час..
У 1943 році Каллсен став особистим референтом Отто Олендорфа в Головному управлінні імперської безпеки (RSHA). Після закінчення Другої світової війни Каллсен переховувався під вигаданим ім'ям і працював службовцем..
Під час підготовки до Нюрнберзького процесу над айнзатцгрупами його ім'я згадувалося під час допитів, але як член нижчої ланки він уникнув кримінального переслідування з боку Національного військового трибуналу в Нюрнберзі й не був допитаний навіть як свідок, хоча 10 вересня 1946 року його затримали у родини в Ной-Ізенбурзі та він перебував під інтернуванням у Дармштадті. У судовому процесі 1947 року щодо денацифікації спочатку сталася плутанина з муляром Бруно Каллсеном, а після відновлення провадження його було класифіковано до групи III («менш обтяжені»), оскільки суд у Дармштадті не знав про його участь у масових злочинах в Україні. Таким чином, він мав сплатити 2 000 рейхсмарок до фонду відшкодування збитків, покрити витрати на судовий процес і втратив активне та пасивне виборче право.
Каллсен, який проживав у Ной-Ізенбурзі, у 1968 році разом з іншими обвинуваченими був засуджений Земельним судом Дармштадта у так званому процесі Каллсена за п'ятьма різними злочинами, зокрема за участь у масових розстрілах у Бабиному Яру, до 15 років каторги...C.F. Rüter, D.W. de Mildt (Hrsg.:) Justiz und NS-Verbrechen, Bd.XXXI, Verfahren Lfd.Nr.694; S. 263—265. Див. також: Вирок від 29 листопада 1968 року, с. 474, у: BA Ludwigsburg, 204 AR-Z 269/1960, т. 34, 683 аркуші, арк. 539, цит. за: Wolfram Wette: Zivilcourage unter extremen Bedingungen. Empörte, Helfer und Retter in der Wehrmacht у: Freiburger Rundbrief 1/2004. 29 вересня 1975 року він почав відбувати покарання у в'язниці Буцбаха. 10 січня 1977 року його перевели до в'язниці Франкфурта-на-Майні. 20 січня 1981 року його звільнили умовно-достроково.
Історичний роман Благоволительки письменника Джонатана Літтелла поєднує вигадану біографію з різними реальними подіями та особами Голокосту, зокрема подіями в Бабиному Яру та особами Куно Каллсена і Пауля Блобеля.
Література E-Book: ISBN 978-3-8353-8722-5 (не переглянуто). Ернст Клее: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Fischer Taschenbuch Verlag, Друге видання, Франкфурт-на-Майні 2005, ISBN 978-3-596-16048-8, С. 89–90. Альфред Штрайм: Zum Beispiel: Die Verbrechen der Einsatzgruppen in der Sowjetunion. In: Адальберт Рюкерль: NS-Prozesse: Nach 25 Jahren Strafverfolgung: Möglichkeiten — Grenzen — Ergebnisse (= Recht, Justiz, Zeitgeschehen; 12). C. F. Müller Verlag, Карлсруе, 2-ге видання, 1972, ISBN 3-7880-2015-6, С. 65–106. Вольфрам Ветте: Die Wehrmacht. Feindbilder, Vernichtungskrieg, Legenden. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Франкфурт 2005, ISBN 3-596-15645-9. Наталі Герстле: Callsen-Prozess (Babij-Jar). In: Торбен Фішер, Маттіас Н. Лоренц (Hrsg.): Lexikon der «Vergangenheitsbewältigung» in Deutschland. Debatten- und Diskursgeschichte des Nationalsozialismus nach 1945. Transcript, Білефельд, 2007, ISBN 978-3-89942-773-8, С. 143—145 Вальтер Вітцен: Kuno Friedrich Callsen: Vom Gründer des Itzehoer NS-Schülerbundes zum Massenmörder. In: Міріам Й. Гофманн, Вівіан Фіркант (Hrsg.): «Heute marschieren wir alle geschlossen hinter dem Führer». Itzehoe und der Kreis Steinburg 1933—1945. Kreismuseum Prinzeßhof, Ітцего 2022, ISBN 978-3-00-070808-4, С. 182—199.
Примітки