Орторексія або нервова орторексія (від  — «правильний» та  — «апетит») — це один із розладів харчової поведінки (РХП), який проявляється в нав'язливому прагненні дотримання принципів здорового харчування. При цьому РХП виникає значне обмеження у виборі продуктів, і людина орієнтується не на смакові переваги та якості, а лише на їхню корисність. Надмірні обмеження у виборі призводять до порушень фізичного та психічного здоров’я, обмежують людину в соціальному спілкуванні.

Статистичні дані зводяться до того, що цим видом розладу часто страждають актори, спортсмени, публічні особистості, дієтологи, медичний персонал, а також ті, хто страждає психічними захворюваннями.

Підтипи орторексії: Ліпофобія — уникнення жирної їжі;

Нервова орторексія не вказана у Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) або в DSM-5 ( (Діагностичний та статистичний посібник із психічних розладів) 5-го видання) США . Її статус як потенційного розладу є предметом суперечливих дискусій як у професійній, так і в популярній літературі.

Етимологія терміну Автором терміна «орторексія» (orthorexia nervosa) був американський лікар-нутриціолог Стівен Бретмен, який у 70-х роках ХХ століття жив у комуні, де використовувалися виключно екологічно чисті харчові продукти. Харчовий розлад став цікавити фахівця після того, як він зрозумів, що одержимий ідеєю правильного харчування. Вперше офіційно термін введений у 1997 році. Не дивно, що в наші дні дослідження Бретмена стали актуальними, проте орторексія не включена до міжнародних класифікаторів хвороб, через що цей діагноз не можна ставити офіційно.

Причини орторексії Біологічні: наявність у близького родича розладу харчової поведінки чи діабету І типу. Психологічні: перфекціонізм, незадоволеність своїм тілом, підвищена тривожність чи потреба у контролі. Соціокультурні: приниження чи знущання з приводу ваги; піддатливість ідеї «ідеального» тіла.

У групу ризику потрапляють вегетаріанці та сироїди, через те, що їх вага набагато нижча за норму; особи, схильні до депресій і відчуження; занадто горді люди, які підносять себе в очах інших, можуть посилатися на своє задоволення від прийому правильної їжі, хочуть отримати схвалення з боку; люди із заможних сімей намагаються виглядати краще за інших, їдять екологічно чисті продукти, відмовляються від алкоголю і куріння, явні перфекціоністи. Думка зі сторони іноді буває важливіша за власну; прагнення до досконалості у всьому призводить до сильно завищеними вимогами до себе.

Особливості орторексії у дітей та підлітків Основна причина орторексії у дітей віком до 11–12 років — це нав’язування батьками певного принципу харчування. Дитина не може самостійно вибирати продукти та стає заручником дорослих. Допомогти в таких випадках може лише робота з його батьками та їхнє лікування.

Характер причин та ознак орторексії у підлітків такий самий, як і в дорослих. Гормональні зміни та сплески посилюють бажання відповідати нав’язаним ідеалам краси, і багато дівчат починають маніакально дотримуватися правил здорового харчування для досягнення стрункості чи здоров’я шкіри. Уявлення про раціональність у виборі продуктів нерідко хибні, і надмірні обмеження спричиняють порушення у стані здоров’я.

Визнано, що соціальні мережі здатні сприяти виникненню орторексії.

Ознаки та симптоми - категоричний вибір харчових продуктів за якісними характеристиками, а не особистими смаковими уподобаннями; - користь для здоров'я є ключовою у виборі продукту; - під заборону потрапляє солодке, солоне, жирне, алкоголь, кофеїн, генетично модифіковані продукти, а також продукти, що містять глютен (клейковину), крохмаль, дріжджі, хімічні консерванти; - активне захоплення «корисними» дієтами та системами харчування, наприклад, сироїдінням; - страх перед забороненими продуктами, який може сягати ступеня фобії; - у разі вживання "шкідливого" продукту наявність системи покарання; - скрупульозне щоденне планування меню; - відведення важливої ролі способу приготування продуктів; - люди діляться на дві категорії: «свої» (живляться правильно та гідні поваги) та «чужі» (вживають шкідливу їжу). Явне почуття переваги проявляється над чужими.

Кожна людина, яка страждає на цей розлад, має власні детальні правила, якими керується при визначенні принципів свого харчування. Планування їжі зазвичай відбувається заздалегідь і займає кілька годин. Особи, які страждають на орторексію, беруть до уваги багато аспектів. Вони перевіряють джерела походження їжі, рівень її переробки (шукають продукти, які мінімально перероблені), спосіб приготування, вміст консервантів і навіть матеріали, що використовуються для упаковки їжі. Також часто збирають, зважують і вимірюють продукти харчування. Важливим аспектом орторексії є також нав'язливі думки про здорове харчування.

Окрім оброблених харчових продуктів, виключаються продукти, які потенційно можуть містити штучні добавки, пестициди, гербіциди або важкі метали.

Прийом їжі стає своєрідним ритуалом. Хворі купують продукти харчування тільки в тих місцях, які, на їхню думку, пропонують безпечні товари. Вони роблять покупки в перевірених екологічних господарствах або магазинах здорової їжі. Вони приділяють багато часу і уваги приготуванню їжі. Особи з цим розладом уникають ресторанів і барів, оскільки не можуть визначити точне походження їжі, яку там подають. Якщо їм доводиться відвідувати ці заклади, буває, що вони беруть із собою власну їжу.

Приділяючи величезну кількість часу плануванню, придбаванню та приготуванню їжі, орторексики починають ізолюватися від суспільства та відмовлятися від соціального життя.

Характерною рисою орторексії є також почуття провини, страх або навіть відраза до самого себе. Це викликано переконанням, що людина не відповідає вимогам дієти. Відхилення від неї означають покарання, які хворий призначає собі сам. В екстремальних випадках людина, яка страждає на орторексію, вважає за краще взагалі не приймати їжу, ніж споживати продукти, які вона не вважає здоровими та безпечними. Тоді, в крайніх випадках, безпечною стає лише вода, відібрана спеціальним чином.

Орторексична поведінка часто може призводити до недоїдання та втрати ваги, і часто асоціюється з нервовою анорексією. Дослідження також показали, що обсесивно-компульсивні тенденції пов'язані з розвитком орторексії, і деякі дослідники припускають, що орторексія повинна діагностуватися як обсесивно-компульсивний розлад, оскільки вона викликана одержимістю досягнення ідеального раціону харчування.

Якісні критерії діагностики орторексії У 2016 році Стівен Бретмен запропонував такі діагностичні критерії:

Критерій А: Одержимість здоровим харчуванням, що визначається теоріями або переконаннями щодо харчування, деталі яких можуть відрізнятися. Ця одержимість характеризується надмірними емоційними порушеннями через вибір їжі, який сприймається як «нездоровий». Втрата ваги може бути результатом вибору їжі, але не є основною метою. Цей критерій визначається наступним:

- компульсивна поведінка та/або розумова зосередженість на обмежувальних харчових практиках або заохочення до певного вибору продуктів, які суб'єкт сприймає як такі, що сприяють розвитку оптимального здоров'я; - порушення дієтичних правил, які суб'єкт сам собі нав'язав, викликає перебільшену тривогу хвороби, відчуття нечистоти та/або негативне фізичне відчуття, що супроводжується тривогою та соромом; - дієтичні обмеження з часом посилюються та можуть призвести до виключення цілої групи продуктів харчування, а також передбачають часті та суворі «очисні» практики, спрямовані на очищення або детоксикацію організму. Таке посилення зазвичай призводить до втрати ваги, але бажання схуднути відсутнє/приховане або підпорядковане ідеалу «здорового» харчування;

Критерій B: Компульсивна поведінка та психічні занепокоєння стають клінічно шкідливими в таких сферах:

- недоїдання, значна втрата ваги або будь-які інші медичні ускладнення, спричинені дієтичними обмеженнями; - емоційні розлади або порушення в соціальних, професійних чи інших життєвих стосунках, спричинені переконаннями або поведінкою, пов’язаною зі «здоровим» харчуванням; - сприйняття власного тіла, самооцінка, відчуття ідентичності та/або особисте задоволення надмірно залежать від дотримання «здорової» харчової поведінки, визначеної суб'єктом.

Критерій C: Розлад не є лише загостренням симптомів іншого розладу, такого як обсесивно-компульсивний розлад, шизофренія або інший психотичний розлад.

Критерій D: Така поведінка не пояснюється суворим дотриманням традиційних релігійних правил харчування або необхідністю дотримання спеціальних правил харчування через діагностовані лікарем харчові алергії чи інші захворювання, що вимагають дотримання спеціальної дієти.

Ускладнення орторексії Фізичні наслідки. Недостатність основних поживних речовин, спричинена обмеженим харчуванням, може призвести до недоїдання, анемії або аномально низької частоти серцевих скорочень. Тяжке недоїдання може призвести до проблем із травленням, гормонального дисбалансу та погіршення здоров'я кісток.

Психологічні наслідки. Орторексія може призвести до неусвідомленого протесту через жорсткий регламент харчування, внаслідок чого людина починає вживати у великих кількостях «заборонені» продукти, а це найкоротший шлях до розвитку булімії. Навіть якщо людина зможе впоратися зі зривом, її мучитиме депресія та почуття провини, посилюючи психологічний розлад.

Соціальні наслідки. Орторексики погано знаходять спільну мову з людьми, які не поділяють їх переконання щодо харчування, навіть якщо це рідні та близькі. Понад того, іноді коло соціальних контактів обмежується майже повністю.

Лікування Орторексія зазвичай лікується за допомогою психотерапії та ліків.

Когнітивно-поведінкова терапія: вона вчить людину різним способам мислення, поведінки та реакцій на ситуації, які допомагають їй почуватися менш тривожною, позбутися нав'язливих думок чи компульсивних дій. Діалектична поведінкова терапія (ДПТ) широко використовується під час лікування тривожних розладів. ДПТ поєднує в собі поведінкову, когнітивну та медитативну терапію, щоб допомогти людині впоратися з розладом. Ліки: лікарі також можуть призначити ліки для лікування орторексії. Найчастіше призначені ліки проти орторексії – це заспокійливі та антидепресанти. Дієта: лікар-дієтолог складе меню з індивідуальним підходом до правильного харчування, з урахуванням балансу вітамінів та амінокислот, без шкоди для гормонального фону та всього організму.

Принципи лікування орторексії у підлітків такі самі, як і дорослих.

Реабілітація Для реабілітації пацієнтів проводиться курс лікування виявлених захворювань внутрішніх органів. Терапія призначається профільними фахівцями.

Важливе значення має робота з психологом для усунення проблем, пов’язаних із соціалізацією. Пацієнту допомагають відновити коло своїх інтересів, налагодити стосунки з близькими та підтримувати правильне ставлення до їжі.

Тривалість реабілітації залежить від наслідків розладу.

Див також Анорексія Бігорексія Фрукторіанство Безглютенова дієта

Примітки

Джерела