Симон Валевський-Левковський герба КлямриОднороженко О. Шляхетська геральдика київськОї землі XV — першої половини XVII ст. за архівними джерелами та матеріалами сфрагістичнОї колекції музею ШереметьєвихLwowska Naukowa Biblioteka im. W. Stefanyka NAN Ukrainy. Oddział Rękopisów. Zespół (fond) 5. RĘKOPISY BIBLIOTEKI ZAKŁADU NARODOWEGO IM. OSSOLIŃSKICH 7444/II. Papiery Wacława Rulikowskiego. T. III. Zbiór notat genealogicznych i heraldycznych. Cz. II. XIX w. (Liczba skanów701) ( ) — державний діяч Речі Посполитої.
Біографія Походив з давнього овруцького шляхетського роду Валевських-Левковських, нащадків боярина Ларивона Велавського. Його батьками були Андрій Ілліч Валевський-Левковський та Анна з Невмержицьких. Родина володіла Закусилами на дідичних правах.Herbarz Polski ; część I: Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. T. 14, стор. 209
Ймовірно вперше згадується серед учасників сеймику 4 липня 1703 року під Лугинами, на якому обирали начальників ополчення, послів на сейм, до короля та гетьманів, зокрема до Семена Палія, із проханням до шляхти повернутися у свої маєтки тощо.Архив Юго-Западной России. Том 2: Акты о казаках (1649-1716)
23 квітня 1712 р. обійняв посаду чашника смоленського по смерті Станіслава Поддубецького.Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Ziemia smoleńska i województwo smoleńskie XIV-XVIII wiek
У 1715 році регент гродський житомирський та коморник київський. Разом із Йоахимом Невмирицьким був призначений збирачем подушного податку з євреїв у Київському воєводстві.Архив Юго-Западной России: Часть 2. Том III. Киев: 1910, стор. 351
У 1720 році був уповноваженим для захисту інтересів Київського воєводства на Радомському та Люблінському трибуналах. В подальшому двічі обирався уповноваженим на Радомський трибунал у 1724 та 1726 рр.Архив Юго-Западной России: Часть 2. Том III. Киев: 1910, стор. 646Кіевская гродская записовая и поочная книга 1724 и 1725 годовАрхив Юго-Западной России: Часть 2. Том III. Киев: 1910, стор. 835
Родина Був одружений з Йоанною Сопоцковною, дочкою Єфросинії, уродженої Лисаковської, дружини нивського старости з села Седричино Оршанського повіту Валеріана Тальмонта. Подружжя проживало в селі Користь.
Мав доньку, одружену зі смоленським скарбником Яном Слешинським.
Маєтності 19 серпня 1719 р. у Дубні отримав привілей від князя Александра Домініка Любомирського на «урочище Татаринівку у Київському воєводстві, в ключі Чуднівському, що належить до Ординації Острозької», за яким у воєнний час повинен був ставати на службу Речі Посполитій під хоругов полкову ординацьку та невідлучно слідувати в почті разом із двором князя Любомирського.Księgi grodzkie żytomierskie Lata: 1717-1719 №309 Л. 468 зв.-469 зв.
Примітки