Пасивна лексика — частина словникового складу мови, яка не вживається регулярно в мовленні, але залишається зрозумілою для носіїв мови. Вона включає слова, що зберігаються у словниковій пам'яті, але рідко використовуються у повсякденному спілкуванні.
Загальна характеристика В українському мовознавстві пасивна лексика протиставляється активній лексиці та охоплює: Архаїзми — слова, що вийшли зі складу активної лексики тому, що були витіснені іншими, які мали з ними однакове значення, наприклад: весь, перст, зигзиця, дзигарі; Історизми — назви предметів і явищ, що зникли. Зокрема, назви речей одягу, які носили колись (жупан, намітка, кирея, запаска, плахта, чіпок), назви зниклих побутових понять (досвітки, світилка), забутих знарядь праці (соха), назви старовинної зброї (рогатина, сагайдак), старовинних мір (корець, пасмо, гони, верства), монет (гривеник, шеляг), назви колишніх професій (гутник), представників не існуючих тепер соціальних груп населення (боярин, дворянин, шляхтич, хлоп, поміщик, челядь, кріпак), установ (земство). Діалектизми, професіоналізми, жаргонізми — слова обмеженого соціального чи територіального вживання; Неологізми, які ще не стали загальновживаними: чатбот, диджиталізація.
Пасивна лексика часто використовується в історичних, наукових, літературних текстах або у спеціалізованих сферах, де вона зберігає комунікативну функцію.
Пасивна лексика є динамічною: слова можуть переходити з пасивного до активного шару у разі зростання частоти їх уживання, а слова, що перестали використовуватися, залишаються в пасивному словниковому фонді.
Активний і пасивний словниковий запас У психолінгвістиці і лінгводидактиці акцент робиться не на історико-часовому аспекті, а на словниковому запасі — індивідуальному рівні володіння лексикою. Слід розрізняти активну лексику й активний запас слів окремої особи:
Активний словниковий запас (Active vocabulary) — слова, які людина використовує у власному мовленні чи письмі. Пасивний словниковий запас (Passive vocabulary) — слова, які людина розуміє, але не вживає самостійно.
Обсяг активного словника мовців «може значно коливатися залежно від освіти, роду занять, життєвого досвіду… тощо»Українська мова. Енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблик та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2004. — 824 с..
Пасивний словник важливий для розуміння текстів різних стилів, розвитку словникової компетенції та навчання мов.
Див. також Активна лексика Лексикологія Словниковий склад мови Функціональні стилі української мови
Примітки
Джерела Плющ М. Я. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фразеологія. Культура мовлення. — К.: Вища школа, 2005. Кочан І. М. Лексикологія сучасної української мови. — Львів, 2010. Українська лінгвістична енциклопедія. — К., 2000. Aitchison, Jean. Words in the Mind: An Introduction to the Mental Lexicon. — Wiley-Blackwell, 2012. Matthews, P. H. The Concise Oxford Dictionary of Linguistics. — Oxford University Press, 2014.