«Використання знання у суспільстві» () — наукова стаття економіста Фрідріха Гаєка, вперше опублікована у вересневому випуску журналу «The American Economic Review» за 1945 рік.
Написана як відповідь економісту Оскару Р. Ланге, який обґрунтовував можливість раціонального планування в умовах соціалістичної економіки, стаття стала ключовим аргументом проти централізованого управління. Разом із працею «Значення конкуренції» вона увійшла до збірки есеїв Гаєка 1948 року «Індивідуалізм та економічний порядок». Праця вважається основоположною для сучасної економічної теорії, зокрема у розумінні ролі розпорошеного знання та функціонування ринкових механізмів.
Суперечка У своїй статті Гаєк виступає проти створення Центральної комісії з ціноутворення (за яку виступав Ланге), підкреслюючи динамічний і органічний характер коливань ринкових цін та переваги цього явища. Він стверджує, що централізовано планована економіка ніколи не зможе зрівнятися з ефективністю відкритого ринку, оскільки те, що відомо одному агенту, є лише невеликою частиною сукупності знань, якими володіють усі члени суспільства. Таким чином, децентралізована економіка доповнює розсіяний характер інформації, поширеної в суспільстві. За словами Гаєка, «Дивовижно, що в разі дефіциту однієї сировини, без видачі наказу, без того, щоб про причину знали більше ніж, можливо, кілька людей, десятки тисяч людей, особистість яких не можна встановити навіть після місяців розслідування, змушені використовувати цю сировину або її продукти більш економно, тобто рухаються в правильному напрямку».У статті також обговорюються поняття «індивідуальної рівноваги» та ідея Гаєка про розмежування інформації, яка є корисною і практичною, від інформації, яка є суто науковою або теоретичною.
Сприйняття Вважається основоположною працею «Використання знання у суспільстві» була однією з найбільш оцінених та цитованих статей ХХ століття. Статті вдалося переконати ринкових соціалістів та членів Комісії Коулза (цільової аудиторії Гаєка) і була позитивно сприйнята економістами Гербертом А. Саймоном, Полом Самуельсоном та Робертом Солоу.
Економіст з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Армен Алчіан згадує захоплення від читання есе Гаєка та зупинки колег-економістів у коридорі, щоб запитати, чи читали вони есе Гаєка. У 2011 році стаття «Використання знань у суспільстві» була обрана однією з 20 найкращих статей, опублікованих в American Economic Review протягом перших 100 років його існування. Том Батлер-Боудон включив статтю «Використання знань у суспільстві» до своєї книги 2017 року «50 класиків економіки».
Назвавши есе «потужним і яскравим», економіст Джордж Стіглер у своїй Нобелівській лекції заявив, що Гаєк не розглянув принципи набуття знань.
Станом на 2023 рік стаття мала понад 22 000 цитувань у Google Scholar.
Вплив Джиммі Вейлз, співзасновник Вікіпедії, називає працю «Використання знань у суспільстві», яку він прочитав, будучи студентом, «центральною» у своїх роздумах про те, «як керувати проектом Вікіпедія». Гаєк стверджував,
- що інформація децентралізована; – що знання нерівномірно розподілені між різними членами суспільства; – і що в результаті рішення найкраще приймати тим, хто має місцеві знання, а не централізованим органом влади.Стаття «заклала основу» для подальшого використання моделей теорії ігор. Стаття вплинула на економіста Томаса Соуелла і згодом надихнула його до написання книги «Знання та рішення». Шведський економіст Ассар Ліндбек, який очолював комітет з присудження Нобелівської премії з економічних наук, засвідчив, що «Використання знань у суспільстві» було роботою, яка для нього пояснила «переваги добре функціонуючих ринків».
Видання
Оригінальна публікація:
У складі збірки (англійською):
Український переклад: Гаєк Ф. А. Індивідуалізм та економічний порядок / пер. з англ. — Харків : Акта, 2002. — 418 с. — (Серія «Класика»). — ISBN 966-7021-36-X.
Див. також
Невидима рука Альтернативна вартість Згубна самовпевненість; помилки соціалізму, книга Гаєка Я, Олівець
Зовнішні посилання
The Use of Knowledge in Society public domain audiobook at LibriVox Примітки