Розпорошені знання в економіці — це уявлення про те, що жоден окремий агент не володіє інформацією про всі фактори, що впливають на ціни та виробництво в усій системі. Цей термін був запропонований та популяризований американським економістом Томасом Соуеллом.

Огляд Кожен агент на ринку активів, товарів чи послуг володіє неповними знаннями щодо більшості факторів, які впливають на ціни на цьому ринку. Наприклад, жоден агент не має повної інформації про бюджети, уподобання, ресурси чи технології інших агентів, не кажучи вже про їх плани на майбутнє та незліченну кількість інших факторів, що впливають на ціни на цих ринках.

Ринкові ціни є результатом механізму визначення цін, коли кожен агент, що функціонує на ринку, використовує свої поточні знання та планує визначити ціни та обсяги, за якими він вирішить здійснювати операції. Можна сказати, що отримані ціни та обсяги операцій відображають поточний стан знань агентів, які зараз перебувають на ринку, навіть якщо жоден агент не володіє інформацією щодо всього набору таких знань.

Деякі економісти вважають, що ринкові операції формують основу для того, щоб суспільство отримувало вигоду від знань, розподілених між його складовими агентами. Наприклад, у своїх «Принципах політичної економії» Джон Стюарт Мілл стверджує, що одним з обґрунтувань політики невтручання держави є його переконання, що егоїстичні індивіди в економіці, діючи незалежно, можуть краще використовувати розподілені знання, ніж будь який, навіть найкращий серед існуючих, урядовий орган. Ключові характеристики Фрідріх Гаєк стверджував, що «розпорошені знання по суті розпорошені, і їх неможливо зібрати разом та передати авторитету, який відповідає за завдання навмисного створення порядку».Hayek, Friedrich (1988). The fatal conceit: The errors of socialism. London: Routledge. ISBN 978-0415008204.

Сьогодні найкращою та найповнішою книгою про розпорошені знання є «Знання та рішення» Томаса Соуелла, яку Гаєк назвав «найкращою книгою із загальної економіки за багато років».Friedrich August von Hayek (Dec 1, 1981). "The Best Book on General Economics in Many a Year". Reason.

Феномен явища «Розпорошені знання породжують справжню невизначеність, що вимагає контрактної структури, яку ми визнаємо як фірму».

«Розпорошені знання та справжня невизначеність сприяють неоднорідності очікувань, які повинні існувати для того, щоб одна або кілька осіб могли використати потенціал контрактної структури фірми».

«Розпорошені знання, справжня невизначеність та неоднорідні очікування породжують зв'язок підприємливої ​​особи та можливість відкривати, створювати та використовувати нові ринки».Dew, Nicholas; Velamuri, S. Ramakrishna; Venkataraman, Sankaran (2004). "Dispersed knowledge and an entrepreneurial theory of the firm" (PDF). Journal of Business Venturing. 19 (5): 659–679. doi:10.1016/j.jbusvent.2003.09.004. hdl:10945/41244. ISSN 0883-9026. S2CID 154877523

Рушійні сили Великі числа: Великі числа мають великий вплив на дії з точки зору двох аспектів. З одного боку, відбудеться збільшення потреб у часі та інших ресурсах. З іншого боку, учасники з обмеженими когнітивними ресурсами втратять огляд.

Асиметрії: Асиметрії мають двосторонній ефект. По-перше, асиметрії відкривають більше можливостей щодо навчання та розвитку компетенцій. По-друге, асиметрії «збільшують відмінності між інтерпретаційними рамками та профілем знань і компетенцій різних учасників, і таким чином ускладнюють інтеграцію».

Невизначеність: Невизначеність визначається як один з факторів розпорошення знань, що може призвести до проблем управління.Becker, Markus C (16 December 2002). "Managing Dispersed Knowledge: Organizational Problems, Managerial Strategies, and Their Effectiveness". Journal of Management Studies. 38 (7): 1037–1051. doi:10.1111/1467-6486.00271. ISSN 0022-2380.

Невизначеність Розпорошені знання призведуть до невизначеності, яка призведе до різних результатів.

1. Розпорошені знання спричиняють різні думки та джерела в організаціях, що співпрацюють, і це приносить креативність.

Річард Лефов підкреслює переваги організаційної структури в компаніях:

«Раніше, якщо нам доводилося приймати складне рішення, у нас було дві або три різні точки зору з сильною підтримкою всіх трьох. У традиційній організації керівник приймає рішення після того, як почув усі три альтернативи. У Saturn ми витрачаємо час на обговорення, і зазвичай трапляється так, що ви отримуєте четверту відповідь, якої жодна з частин не мала спочатку, але яку повністю підтримують усі три частини організації (AutoWeeR, 8 жовтня 1990 р., с. 20)».

Компанії повинні високо цінувати розпорошені знання та вносити корективи, щоб задовольнити потреби.Minkler, Alanson P (November 1993). "The Problem with Dispersed Knowledge: Firms in Theory and Practice". Kyklos. 46 (4): 569–587. doi:10.1111/j.1467-6435.1993.tb00499.x. ISSN 0023-5962.

2. Розпорошені знання одночасно спричиняють проблеми управління.

Харідімос Цукас (Haridimos Tsoukas) стверджував:

«Знання фірми розподілені не лише в обчислювальному сенсі... або в сенсі Гаєка (1945, с. 521), що фактичні знання про конкретні обставини часу та місця не можуть бути досліджені як єдине ціле. Але, більш радикально, знання фірми розподілені в тому сенсі, що вони за своєю суттю невизначені: ніхто заздалегідь не знає, якими є ці знання або якими вони повинні бути. Фірми стикаються з радикальною невизначеністю: вони не знають, вони не можуть знати те, що їм потрібно знати».Tsoukas, Haridimos (1996). "The firm as a distributed knowledge system: A constructionist approach". Strategic Management Journal. 17: 11–25. doi:10.1002/smj.4250171104. ISSN 0143-2095.

Стратегії Існує кілька стратегій, спрямованих на проблеми, спричинені розпорошеними знаннями.

Перш за все, однією зі стратегій може бути заміна знань шляхом отримання доступу до знань.Cohen, Wesley M; Levinthal, Daniel A (1990). "Absorptive Capacity: A New Perspective on Learning and Innovation". Administrative Science Quarterly. 35 (1): 128–152. doi:10.2307/2393553. ISSN 0001-8392. JSTOR 2393553.Nahapiet, Janine; Ghoshal, Sumantra (1998). "Social capital, intellectual capital, and the organizational advantage". The Academy of Management Review. 23 (2): 242–266. CiteSeerX 10.1.1.598.8940. doi:10.5465/amr.1998.533225. ISSN 0363-7425. JSTOR 259373.

Більше того, здатність доповнювати неповні знання може впоратися з прогалинами в знаннях, створеними розпорошеними знаннями.

Крім того, розробка інституцій з розумними механізмами координації може розглядатися як третя стратегія.Burkley, Peter J; Carter, Martin J (1999). "Managing Cross-Border Complementary Knowledge: Conceptual Developments in the Business Process Approach to Knowledge Management in Multinational Firms". International Studies of Management & Organization. 29 (1): 80–104. doi:10.1080/00208825.1999.11656758. ISSN 0020-8825. JSTOR 40397436.

Крім того, слід враховувати поділ організаційних одиниць на менші.Luce, R Duncan; Howard, Raiffa (1957). Games and decisions : introduction and critical survey. New York: Dover Publications. ISBN 978-0486659435.

І останнє, але не менш важливе: надання більшої кількості даних особі, яка приймає рішення, буде корисним для прийняття правильного рішення.

Примітки