Ілабрат був месопотамським богом, який у деяких випадках розглядається як суккаль (супровідний бог) бога неба Ану. Свідчення з Давньоасирійського періоду вказує на те, що йому також моглипоклонятися як окремому богу.

Ім'я Для імені Ілабрата було запропоновано багато етимологій, зокрема «Бог (землі/міста) Лабрат» (запропонована Ігнасом Гельбом) і «бог-охоронець простолюду» (запропонована Торкільдом Якобсоном). Але жодна з них не є загальноприйнятою, і точно невідомо чи походить воно з семітських мов як передбачається цими двома пропозиціями. Деякі пізні лексичні списки пов'язує частину -лабр з шумерським словом labar, «слуга»,що розглядається як синонім суккаль у цьому контексті, що привело до того, що Франс Віггерман запропонував, що ім'я Ілабрата було шумерським за походженням,і що гіпотетична старша форма імені могла бути Нін-лабрат.У більшості випадків через аккадську граматику можливо визначити з впевненістю, що Ілабрат розглядалося як божество чоловічої статі, але як аргументує Грегуар Ніколет, випадкова зміна між основою імені і варіантом Іалбра може бути порівняно з випадками Кубабат/Кубаба і Хебат/Хеба, де необов'язковий т був жіночим суфіксом, який за його словами, вказуватиме, що це божество сприймалося як жіноче принаймні у північнозахідний Месопотамії у Давньовавилонський період.

Ілабрат і Ніншубур Глоса у списку богів An = Anum може вказувати на те, що ім'я Ніншубур могло використовуватися як логографічне представлення імені Ілабрат.Франс Віггерман пропонує, що багато прикладів цього використовується у аккадських текстах з другого тисячоліття до н. е., які вбачають розглядати Ніншубура божеством чоловічої статі.Він зазначає, що у текстах з третього тисячоліття до н. е. стать Ніншубура незмінно жіноча, якщо це зазначено, навіть у аккадських царських написах.Думку про те, що чоловічого Ніншабура в аккадських текстах слід розуміти як Ілабрата також підтримують Джоан Гуднік Вестенхольц, а Пол-Ален Больє згодний з тим, що принаймні у особистих іменах з Марі Ніншубура слід читати як Ілабрат.Більш ймовірно, що у кінці третього тисячоліття до н. е. Ілабрат (аналогічний або ідентичний з чоловічим Ніншубуром) і Ніншубур співіснували, хоча джерела з Давньовавилонського періоду часом вже прирівнюють їх.У першому тисячолітті до н. е. обидва як і інше подібне божество — Какка були зрештою затьмарені Папсуккалем.

Персонаж Ілабрата іноді вважається суккалем Ану.У міфі про Адапу він з'являється як джерело інформації про події, які відбуваються на землі для його пана.Подібно до Ніншубур він міг виконувати функцію суккаля божественного зібрання.Проте нема вказівок на те, що він вважався суккалем якого-небудь іншого божества у Давньоасирійських документах, де він, здається, функціонує незалежно.

Як бога сім'ї, Ілабрата могли просити бути божественим арбітром у особистих конфліктах або свідком у принаймні одному випадку поряд з духами пращурів

Сузір'я Оріона, відоме у давній Месопотамії як Сіпазіанна,«справжній небесний пастир»,вважалася астральним символолм Ілабрата як і Ніншубур і Папсуккаля.

Птах можливо названий на честь Ілабрата,illabaramušen, який згідно месопотамських текстів жив у гірських середовищах, був пов'язаний з Нергалом.

Поклоніння Існують свідчення як з Вавилонії, так і з Ассирії про поклоніння Ілабрату як богу сім'ї в приватній сфері.Наприклад, Іббі-Ілабрат з Малгіума називав себе «слугою Ілабрата та Ушму», а в одному Давньовавилонському листі, Ілабрата благають про допомогу разом з Нінсіанною.Багато свідчень також відомо з Давньоассирійських джерел. Документ з Канешу — Давньоассирійської торгової колонії в Анатолії, згадує, що золотий сонячний диск повинен був бути виготовлений у цьому місті і доставлений в Ашшур як жертва для Ілабрата.

Через можливість використання імені Ніншабур як логограми для Ілабрата у деяких випадках може бути складно зрозуміти яке божество мають на увазі, і в результаті незрозуміло в яких містах, де згадується, що божеству Ніншабур поклонялися у Давньовавилонський період були культові центри Ілабрата. Такі місця включають Ларсу, Малгіум, Марі, Неребтум і в пізніші періоди Кіш та Вавилон.Додатково містечко назване на честь Ілабрата існувало поблизу Нузі.

Існують декілька доказів, що хоча Папсуккаль став головним божество-посланником у першому тис. до н. е., Ілабрату досі полонялися у Вавилоні та Борсіппі.

Відомо багато теофорних імен, що включають Ілабрата, на приклад, Іббі-Ілабрат, Ілабрат-бані, Ілабрат-дунні, Шу-Ілабрат та Шат-Ілабра(написане без т, відоме з Марі).У Сіппарі добре підтверджені у особистих іменах, але схоже без формального культу в місті.

За межами Месопотамії Ілабрат схоже підтверджений у єдиному заклинанні з Угариту,KTU 1.128, у якому він діє як посланник місцевого бога Еля.

У так званому babilili ритуалі, написаному аккадською, але відомого лише з корпусу хурито-хетських текстів з Хаттуси, Ілабрат з'являється як суккаль Пінікір, яка у цьому контексті ідентифікується як Іштар, хоча адресована як «Еламська богиня»

Міфологія Ілабрат з'являється як слуга Ану у міфі про Адапу, де він пояснює своєму пану, що епонімний протагоніст є смертною людиною, що відповідальна за зломане крило персоніфікованого Південного Вітру, який у результаті був нездатний дути протягом семи днів.

Примітки

Рекомендована література

Посилання