Розвиток міжнародних взаємини України та Китаю зростає протягом багатьох років. Зацікавлення нашою країною полягає в тому, що це молода європейська держава, яка відносно недавно здобула незалежність і продовжує активно відстоювати свої права на політичній арені. Політичні стосунки Китайської Народної Республіки та України ґрунтуються не лише на певних матеріальних, промислових чи військових вигідних співпрацях, але й також на науково-освітніх.

Одним із провідних китайських навчальних закладів, де функціонують українознавчі студії, є Шанхайський університет іноземних мов (ШУІМ).

Історія ШУІМ

Історія Шанхайського університету розпочинається у 1949 році, коли при Східнокитайському університеті народної революції відкрили Шанхайську школу російської мови. Через рік за ініціативою ректора було відкрито нову спеціальність «Англійська мова», а Шанхайську школу російської мови реорганізували у Шанхайський коледж іноземних мов при Східнокитайському університеті народної революції. Наступного року, у 1951, у коледжі заснували факультет філології Східної та Південної Азії, на якому вивчали бірманську, в'єтнамську та індонезійську мови. Тобто на той час Шанхайський коледж вже можна вважати предтечею ШУІМ. У 1956 році Шанхайський коледж реорганізували в Шанхайський інститут іноземних мов, у якому вивчались англійська, французька і німецька мови, а ще через два роки — арабська та іспанська.

У 1994 році Шанхайському інституту іноземних мов надали статус університету. Ця подія започаткувала сучасний етап у розвитку навчального закладу. Протягом наступних років Шанхайський університет іноземних мов стабільно розвивався. Наприклад, відкрито нове студентське містечко, де було все необхідне для комфортного й успішного навчання студентів: різноманітні авдиторії і лабораторії, сучасна бібліотека, палац культури, музей мов, спортивний зал, легкоатлетичний стадіон і відкриті майданчики для різних видів спорту, їдальня-ресторан тощо. Перспектива роботи Шанхайського університету звучала так: «збудувати першокласний університет іноземних мов світового рівня з яскравими досягненнями у сфері глобальних знань з країно- та регіонознавства»https://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/ukrinos/article/view/3278, щоб готувати першокласних «багатомовних» міжнародних фахівців, які знають мови, країнознавство, а також досконало володіють знаннями у різних галузях. Відрадно, що однією із таких галузей є україністика у Шанхайському університеті іноземних мов.

Україністика в ШУІМ

Після здобуття незалежності Україна з'явилась на міжнародній політичній арені як самостійна держава. Очевидно, щоб успішно співпрацювати із різними країнами світу, виникає потреба у спеціалістах української мови. Першою україністикою в Китайській Народній Республіці була спеціальність «Українська мова і література», яку відкрили у Пекінському університеті іноземних мов у 2003 році. Проте однієї такої інституції на весь Китай було мало, а тому у 2007 році з'явилось рішення про відкриття спеціальності «Українська мова і література» у Шанхайському університеті іноземних мов.

5 жовтня 2007 року у ШУІМ відбулася урочиста церемонія відкриття україністики за участі дружини президента України Катерини Ющенко, Генерального консула України у Шанхаї і ректора ШУІМ Сао Деміна.

Варто зазначити, що початково спеціальність «Українська мова і література» була розгорнута на базі факультету російської мови і літератури. Перша конференція з україністики відбулась у 2015 році за ініціативи викладачів-україністів ШУІМ і мала таку назву: «Україна: минуле і сьогодні». Викладачі та студенти спеціальності доповідали українською мовою про китайсько-українські взаємини, порушили широке коло українознавчих питань: розвиток української мови і літератури, історичне минуле, сучасна політична і суспільна ситуація в Україні (зокрема розглянули ситуацію в окупованому Криму). Також у 2015 році відбулася ще одна важлива для історії україністики в ШУІМ подія — відкриття Центру дослідження України. Мета відкриття такого українознавчого центру полягає в тому, щоб створити ефективну платформу для українознавчих досліджень і наукових обмінів, а також сприяти науково-дослідницькій роботі викладачів української мови і літератури у ШУІМ. Це допоможе підготовці висококваліфікованих фахівців з української мови і літератури.

У рамках відкриття Центру дослідження України відбулася конференція «Українознавство: завдання і перспективи», яка охопила широку культурологічну проблематику у матеріалах китайських та українських науковців. Цікаво, що в цей час (2015—2016) у Китаї перебували українці Василь Івашків — викладач української мови та літератури ШУІМ, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка та його дружина Галина Івашків — кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної академії наук України, які приїхали у Китай на запрошення Шанхайського університету іноземних мов (Shanghai International Studies University) наприкінці вересня 2015 року на один навчальний рік для налагодження співпраці між Львівським та Шанхайським університетами, а також допомоги розвитку у Шанхаї та загалом Китаї україністики, викладання української мови та літератури. Василь Івашків розповів про тенденції та перспективи розвитку сучасного українського літературознавства та фольклористики. Галина Івашків за допомогою яскравих ілюстрацій представила присутнім особливості форми й декору української народної фігурної кераміки ХІХ—ХХ століть. Доречними у її доповіді були порівняльні приклади українських виробів із китайськими зооморфними посудинами кінця ХІХ ст. Після виступів вони подарували університетові деякі атрибути української культури: вишитий рушник, силянку та друковані видання Львівського Національного університету ім. І. Франка й Інституту народознавства НАН України, які дуже зацікавили декана та викладачів ШУІМ.

Важливим етапом у становленні українознавчих студій у ШУІМ була реорганізація у 2017 році факультету російської мови і літератури в Інститут Росії та Євразії. Цей інститут об'єднав три факультети: російської мови, мов Східної та Центральної Європи та мов Середньої Азії. Від того часу спеціальність «Українська мова і література» функціонує на базі факультету мов Східної та Центральної Європи. Також згодом сюди увійшли спеціальності угорська, польська, чеська і сербська мови.

Навчання студентів

У вересні 2008 року україністика ШУІМ вперше набрала студентів-україністів у складі однієї академічної групи з десяти студентів.

Згідно з тодішнім навчальним планом набір студентів на спеціальність проводили через рік на кваліфікацію бакалавр, термін навчання 4 роки. Фактично спеціальність функціонувала у складі русистики. Студенти з першого курсу вивчали російську мову, а з другого курсу починали вивчати українську. На третьому курсі вони мали можливість поїхати в Україну на річне навчання з метою поглибленого вивчення української та російської мов (студенти, зокрема, навчалися у Південноукраїнському національному педагогічному університеті, Київському національному лінгвістичному університеті, Донецькому національному університеті, Львівському національному університеті імені Івана Франка). За таким навчальним планом було підготовано 4 випуски (загалом 40 випускників-україністів). Враховуючи істотні зміни політичної та культурної ситуації в Україні, а також набутий освітньо-методичний досвід, спеціальність «Україністика» в 2015 році суттєво реорганізувала свій навчальний план. Згідно з новим навчальним планом, набір студентів на спеціальність відбувається раз у чотири роки. Студенти-україністи вивчають українську мову з першого курсу, поряд з англійською; російська мова стала факультативним предметом (з другого курсу). На третьому курсі студенти мають можливість стажуватися в Україні, зокрема на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Перший набір за новим навчальним планом відбувся у вересні 2018 року. У 2021 році на спеціальності на другому курсі навчалась одна група студентів-україністів у кількості 11 осіб.

На першому курсі студенти вивчають чотири основні предмети: історія України, базова та розмовна українська мова та граматика української мови. Найбільша увага приділяється базовій українській мові: студенти мають дванадцять занять на тиждень із цього предмету, в той час, як із інших — лише по два заняття. Метою цього предмету є навчити студентів фонетики, орфографії, базової лексики та граматики української мови, щоб студенти могли читати, розуміти, виголошувати українські тексти з правильною фонетичною інтонацією, вести діалоги на щоденні теми, а також могли виконувати переклад з української мови на китайську і з китайської на українську базових текстів.

На другому курсі студенти вивчають п'ять предметів: базова українська мова, граматика української мови, країнознавство України, аудіовізуальний курс української мови та історія російсько-українських відносин. Основне навантаження знову має базова українська мова.

На третьому курсі студенти вивчають багато нових предметів: вища українська мова, читання українських газетних статей, читання вибраних творів української літератури, теорія і практика перекладу з української мови на китайську. Основні предмети відбуваються по чотири рази на тиждень. Це вища українська мова і теорія і практика перекладу з української мови на китайську.

На останньому, четвертому, курсі студенти продовжують вивчати вищу українську мову, а також нові предмети: практична стилістика української мови та історія української літератури. В кінці навчання студенти презентують дипломну роботу українською мовою на одну із обраних тем: українська мова, література, культура або країнознавство України. Окрім українознавчих дисциплін студенти також мають можливість слухати за власним вибором дисципліни з іноземних мов, журналістики, економіки, юриспруденції у ШУІМ або в інших університетах Шанхая.

Позауніверситетські активності

У навчально-виховному процесі Інституту Росії та Євразії важливе місце займають позаавдиторні освітні та культурно-мистецькі заходи, покликані підвищити інтерес студентів до іноземних мов і культур, активізувати комунікацію у студентському середовищі і збагатити університетське життя студента загалом. Окрему групу становлять регулярні заходи, які відбуваються щороку в окреслений термін. Студенти-україністи у співпраці зі своїми викладачами завжди беруть активну участь у цих заходах, знайомлячи своїх університетських колег з українською мовою та культурою.

Наприклад, у грудні відбувається Новорічний вечір — святковий захід, на якому студенти і викладачі Інституту у дружній атмосфері проводжають старий і зустрічають новий рік. Студенти виконують китайською, англійською та мовою, яку вони вивчають, різноманітні мистецькі твори: декламують вірші, співають пісні, танцюють, ставлять вистави, грають в ігри. Активна участь у мистецьких акціях винагороджується призами.