Магістра́т, маґістрат — у XIII—XIX ст. узагальнена назва (за магдебурзьким правом) органів станового міщанського самоврядування і суду в деяких європейських державах (зокрема й в Україні)
Стародавній Рим
У Німеччині За саксонською традицією, суд складався із пожиттєво обраних присяжних — шефенів і голови — фогта (, , ), а до самоврядування входили ратмани (), яких очолював бурмістр () або двоє бурмістрів.
В Україні Докладніше: Магдебурзьке право
У Речі Посполитій У Литві, Польщі та в руських (українських) містах, що дістали магдебурзьке право, а також у деяких західноєвропейських країнах — орган міського самоврядування; муніципалітет. Відав адміністративними, господарськими, фінансовими, поліцейськими та судовими справами. У складі магістрату були війт (очолював магістрат), його помічники (бурмістри), райці (радники) і лавники (засідателі). В західному регіоні, зокрема у Львові, магістрати діяли протягом 1356—80-х рр — XVIII ст. В містах Правобережної України-Русі магістрати виникли в XV—XVII ст., в більшості міст Лівобережжя (Стародуб, Чернігів та ін.) — у 1-й пол. XVII ст.
У Російській імперії
На території Слобідської України магістрати встановилися 1724 р. У 1785 р. на Лівобережній Україні у зв'язку зі створенням міських дум у магістратах залишилися насамперед судові функції. Повсюдно в містах України магістрати були поступово ліквідовані, починаючи з 1860-х років у ході здійснення судової реформи.
В Англії й Франції У Великій Британії та Франції — судовий орган.
Див. також Міська рада (Магдебурзьке право) Ратуша Магістратська вулиця
Джерела Білоус Н. О. Магістрат // Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000. Довідник з історії України / за редакцією І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993. Маґістрат // Підопригора О. А., Музиченко П. П. Магістрат //
Посилання http://www.bip.krakow.pl/?mmi=3