Братське кладовище (латис. Brāļu kapi) — національний військовий меморіальний некрополь у Ризі, присвячений латвійським воїнам, які загинули під час Першої світової війни та Війни за незалежність Латвії.
Історія Кладовище було засноване у 1915 році як місце поховання латвійських стрільців, загиблих на Східному фронті Першої світової війни. Після проголошення незалежності Латвії воно набуло статусу загальнонаціонального меморіалу.
У 1920–1936 роках на території кладовища було створено монументальний меморіальний ансамбль за проєктом скульптора Карліса Зале та архітектора Александрса Бірзнієкса. Комплекс поєднав у собі елементи скульптури, ландшафтної архітектури та символіки латвійської державності.
На кладовищі поховано понад 2 тисячі воїнів, зокрема латвійських стрільців і солдатів національної армії. Індивідуальні могили оформлені уніфікованими надгробками, що підкреслює ідею братства та колективної жертви.
У радянський період кладовище збереглося, однак його національне значення було частково маргіналізоване. Після відновлення незалежності Латвії Братське кладовище стало центральним місцем державних пам’ятних заходів і військових церемоній.
Братське кладовище є одним з ключових символів латвійської історичної пам’яті та національної ідентичності.
Примітки