Мохаммад Пакпур () — іранський воєначальник, генерал-майор. Головнокомандувач Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) з 13 червня 2025 року по 28 лютого 2026 року.

З квітня 2009 року по червень 2025 року — командувач сухопутними військами КВІРhttps://www.presstv.ir/detail.aspx?id=93030&sectionid=351020101.

Кар'єра Пакпур очолював Сухопутні війська КВІР з 2010 року по 2025 рік, що зробило його ключовою фігурою в розвитку військових операцій Ірану. Його стратегія була зосереджена на модернізації сил, демонстрації таких технологій, як безпілотник Hemaseh, та підвищенні військової готовності за допомогою спеціалізованих навчань.

Його військова кар'єра розпочалася під час Ісламської революції в провінції Курдистан, де він брав активну участь у перші роки існування Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). У країні він також брав участь в операціях на північному заході Ірану та ініціативах, спрямованих на «стабілізацію» південного сходу.

Згідно з повідомленнями, наземні війська КВІР застосували смертельну силу під час протестів в Ірані в листопаді 2019 року, що призвело до травмування неозброєних демонстрантів та мирних жителів у кількох містах.

Регіональні операції та стратегія Пакпур відіграв значну роль у регіональній військовій політиці Ірану, зокрема в Сирії та Іраку, де його роль підтримувала ширші амбіції Тегерана.

Пакпур служив командиром під час ірано-іракської війни 1980—1988 років. Він також обіймав важливі посади, такі як командування 8-ю дивізією Наджаф, 31-ю дивізією Ашура та керівництво штабом Північного командування армії.

Згідно з даними проекту «Протидія екстремізму», неурядової організації, яка бореться з екстремістськими угрупованнями, сухопутні війська КВІР також підтримали сили «Кудс» у навчанні та оснащенні військ, вірних колишньому президенту Сирії Башару Асаду. Ці зусилля стали наріжним каменем стратегії Ірану щодо розширення свого впливу в регіоні, причому Пакпур наголосив на важливості збереження присутності в Сирії на прохання сирійського режиму на той час.

Його участь підкреслює центральну роль Сил «Аль-Кудс» у підтримці пов'язаних з Іраном груп та їхніх посередників.

Освіта Пакпур мав ступінь доктора філософії з політичної географії Тегеранського університету, що сформувало його підхід до військових операцій та стратегій безпеки. Його академічна освіта відіграла важливу роль у розробці його ініціатив.

Міжнародна напруженість та санкції Кандидатура Пакпура була тісно пов'язана зі суперечливою діяльністю КВІР, яка привернула значну міжнародну увагу.

Після того, як Іран збив американський безпілотник у 2019 році, Пакпур публічно наголосив на регіональній силі Ірану, представивши це як відповідь на поновлення санкцій США, спрямованих проти ядерної програми країни, повідомляє Проект боротьби з екстремізмом.

Його участь у діяльності КВІР призвела до широкомасштабних санкцій. Сполучені Штати запровадили санкції проти нього у 2019 році разом з іншими посадовцями КВІР. Санкції з боку Європейського Союзу, Австралії, Японії та Канади також були спрямовані проти нього за його роль у КВІР та його ширшу діяльність. Ці санкції, ненадовго зняті згідно з ядерною угодою 2015 року, були відновлені після того, як США вийшли з угоди.

Визначення США Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) як іноземної терористичної організації ще більше загострило увагу до керівництва Пакпура. Його призначення відбувається в той час, коли напруженість у регіоні загострилася після авіаударів Ізраїлю по іранських військових та ядерних об'єктах.

Оскільки Іран стикається зі зростаючим міжнародним тиском та внутрішніми економічними труднощами, перебування Пакпура на посаді, ймовірно, буде зосереджено на посиленні ролі КВІР у забезпеченні інтересів режиму всередині країни та за кордоном.

Примітки

Джерела