Масове вбивство в Румбулі (латис. Masu slepkavības Rumbulā) — один із найбільших злочинів Голокосту на території Латвії, здійснений нацистськими окупаційними властями та їхніми місцевими пособниками наприкінці 1941 року. Розстріли відбувалися в Румбульському лісі поблизу Риги і були спрямовані насамперед проти єврейського населення Ризького гетто.
Масове вбивство в Румбулі є одним із найбільших одноразових актів знищення єврейського населення в Європі під час Другої світової війни. Воно стало символом реалізації політики «остаточного розв’язання єврейського питання» на території Балтії.
Передумови Після окупації Латвії нацистською Німеччиною влітку 1941 року розпочалося систематичне переслідування та знищення євреїв. Після першої хвилі знищення єврейського населення, під час якої були ліквідовані євреї малих міст і містечок, у листопаді 1941 року розпочався другий етап масового винищення. У Ризі кількість євреїв була надто великою, щоб одразу їх розстріляти, тому їх зігнали до Ризького гетто, куди було примусово переселено близько 30 тисяч осіб.
Уже в перші місяці окупації понад 5 000 євреїв було розстріляно в Бікерніцькому лісі. У жовтні 1941 року керівник служби безпеки Остланду Вальтер Шталекер доповідав, що на території Латвії вже вбито близько 30 000 євреїв. Невизначеність щодо подальшої долі єврейського населення була зумовлена суперечностями між різними структурами нацистської влади. Рейхскомісар Остланду Гінріх Лозе вважав, що євреїв слід використовувати як примусову робочу силу для потреб воєнної промисловості, тоді як Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер наполягав на їх повному фізичному знищенні.
Для реалізації цього завдання 5 листопада 1941 року до Риги прибув Фрідріх Єккельн з командою з 50 осіб, яка мала досвід організації масових убивств євреїв в Україні. 12 листопада 1941 року новопризначений вищий керівник СС і поліції в Остланді Єккельн у Берліні отримав від Гіммлера прямий наказ про знищення євреїв, після чого Лозе вже не міг чинити опір. Наприкінці листопада 1941 року керівництво СС ухвалило рішення про масове знищення більшої частини в’язнів Ризького гетто.
Перебіг подій Масові розстріли відбулися 30 листопада та 8 грудня 1941 року. Євреїв групами виводили з гетто, змушували пішки рухатися до Румбульського лісу, де їх роздягали й розстрілювали в заздалегідь підготовлених ямах. Акцією керував вищий керівник СС і поліції в Остланді Фрідріх Єккельн.
Розстріли в лісі здійснювали підрозділи німецької поліції порядку під керівництвом майора Карла Гайзе та жандармерія під командуванням капітана Ріхард Реберг. Біля ям жертв поділяли на менші групи, змушували частково або повністю роздягатися й лягати на дно ям, де їх розстрілювали. Безпосереднє вбивство в Румбулі здійснювала спеціальна команда Єккельна у складі 10—12 осіб, використовуючи радянські пістолети-кулемети, спеціально пристосовані для поодиноких пострілів. Розстріли особисто спостерігали Єккельн, Гінріх Лозе, Вальтер Шталекер та інші керівники СС і СД.
Аналогічним чином відбулася і друга акція знищення 8 грудня 1941 року. Того дня було вбито також відомого єврейського історика Шимона Дубнова, на честь якого названа Ризька єврейська середня школа.
Жертви За різними оцінками, під час масового вбивства в Румбулі було вбито від 25 000 до 28 000 осіб. Переважну більшість жертв становили євреї Ризького гетто, а також депортовані з Німеччини, Австрії та Чехії євреї.
Пам’ять На місці розстрілів у Румбульському лісі створено меморіальний комплекс. Події в Румбулі є важливою частиною історичної пам’яті Латвії та вивчаються в контексті досліджень Голокосту в Латвії.
Примітки