«Until the End of the World» — пісня ірландського рок-гурту U2, четвертий трек із їхнього альбому 1991 року Achtung Baby. Робота над композицією почалася з гітарного рифу, написаного вокалістом Боно для демоверсії; гурт успішно повернувся до нього після розмови з німецьким кінорежисером Вімом Вендерсом щодо створення музики для саундтреку до його фільму 1991 року «Коли настане кінець світу». Текст пісні описує вигадану розмову між Ісусом Христом та Юдою Іскаріотом. У першому куплеті йдеться про Таємну вечерю; у другому — про те, як Юда вказує на Ісуса поцілунком у Гетсиманському саду; а фінальна частина присвячена самогубству Юди через почуття провини та розпач.

«Until the End of the World» отримала значну ротацію на альтернативних і рок-радіостанціях США, де вона була випущена як промосингл. Пісня потрапила до п'ятірки найкращих у чартах Modern Rock Tracks та Album Rock Tracks журналу Billboard. Вона також посіла 69-те місце в канадському чарті синглів RPM Top 100.

Написання, запис та продюсування «Until the End of the World» бере свій початок із гітарного рифу, написаного вокалістом Боно для демоверсії під назвою «Fat Boy», яку гурт записав на студії STS у 1990 році ще до початку основних сесій Achtung Baby. Хоча гітаристу Еджу цей риф дуже сподобався, гурту було важко перетворити демо на повноцінну пісню під час запису альбому. Після зустрічі музикантів із німецьким кінорежисером Вімом Вендерсом, який шукав музику для свого фільму «Коли настане кінець світу», Едж натхненно повернувся до роботи над «Fat Boy». У Дубліні він використав цей риф, щоб разом із басистом Адамом Клейтоном та барабанщиком Ларрі Малленом створити мінусівку. Результат настільки захопив гурт, що вони вирішили включити пісню до свого альбому. Вони сказали Вендерсу: «Ти можеш її взяти, але ми теж її хочемо», водночас повідомивши, що використають назву фільму як назву пісні.

За словами Дженніфер О'Браєн із видання The Times, текст був натхненний короткою сваркою між Боно та Еджем. Боно написав слова досить швидко в будинку свого тестя Террі Стюарта у Вексфорді, прокинувшись із ідеєю діалогу між Ісусом Христом та Юдою Іскаріотом. Боно мав труднощі з підбором тональності, зауваживши, що більшість пісень він співає «трішки занадто високо або трішки занадто низько». У результаті єдина мелодія, у якій він почувався комфортно, була наближена до розмовної мови. Читання поезії Джона Кітса, Персі Біші Шеллі та лорда Байрона надихнуло Боно торкнутися в тексті теми спокуси.

U2 та їхня продюсерська команда доклали значних зусиль, щоб завершити роботу над піснею. Під час сесій запису гурт додавав різноманітні накладання, зокрема ударні петлі Маллена, а також ефект «літаючої» гітари, створений інженером Фладом, який звучав так, ніби звук переміщується «між динаміками». Продюсер Даніель Лануа додав партію перкусії, зігравши на конґах, які чути у вступі. У певний момент помічник продюсера Браян Іно вирішив, що ці доповнення лише зіпсували трек. Іно, який періодично відвідував студію та переглядав матеріал протягом короткого часу, вважав, що така дистанція дозволяє йому дивитися на альбом свіжим поглядом. Він так пояснював свою допомогу: «Я приходив і казав: „Пісня зникла — те, що вам у ній подобалося, більше не відчувається“. Бувало, наприклад, що пісня ховалася під шарами накладань». Іно допоміг гурту прибрати частину цих зайвих шарів.

Композиція та тематика Згідно з нотами видавництва Hal Leonard Corporation, опублікованими на сайті Musicnotes.com, «Until the End of the World» виконується в темпі 101 удар на хвилину з розміром 4/4. Основна тональність — мі мажор (E major).

Девід Вертер, науковий співробітник факультету філософії Університету Вісконсину в Медісоні, порівняв «Until the End of the World» із піснею U2 1987 року «Exit» у дослідженні ролі музики в катарсисі. Він зауважив, що обидві композиції є потужними, проте якщо «Until the End of the World» дає можливість очищення (яке він описує як омивання душі «через жаль і страх»), ставлячи слухача на місце Юди Іскаріота, то «Exit» є прикладом пургації — звільнення від надмірного жалю та страху. Вертер зазначив: «„Exit“ викликає почуття страху — страху втратити контроль, піддатися своєму темному боку, можливо, навіть вкоротити собі віку», протиставляючи це «хвилям каяття», які переживає ЮдаWerther (2006), pp. 205—206.

Сприйняття Після виходу Achtung Baby багато критиків схвально відгукнулися про «Until the End of the World». Стів Морс із The Boston Globe вважав її найкращою піснею альбому, назвавши «шаленим рокером» із «палкими бас-партіями» Клейтона. Морс інтерпретував деякі рядки інакше, ніж задумувалося спочатку, зауваживши, що слова «We ate the food / We drank the wine / Everybody having a good time / Except you / You were talking about the end of the world» звучали так, ніби Боно дає «різку відсіч колишній коханій на вечірці». Журнал Rolling Stone відзначив гру Еджа на гітарі, вказавши, що він «завжди натхненно використовував такі ефекти, як ехо та реверберація», а його «мерехтливі каскади звукових барв» у цій пісні впізнаються миттєво. Видання The Austin Chronicle виділило «сейсмічну гру Ларрі Маллена» в цій композиції як один із трьох моментів на платівці, де гурт звучить краще, ніж будь-коли раніше.

Патті Сміт переосмислила пісню для триб'ют-альбому 2011 року AHK-toong BAY-bi Covered. «Панк-поетеса створює „сутінкову“ версію… — писав журнал Q, — знаходячи в тексті темний відчай людини на самому дні».

Концертні виступи Пісня посідає 10-те місце серед найпопулярніших композицій U2 на концертахU2's Most Played Songs і звучить у кожному турне гурту з моменту її дебюту в 1992—1993 роках під час Zoo TV Tour (за винятком The Joshua Tree Tour 2017). Композиція часто плавно переходить у «New Year's Day». Лише під час третього етапу Vertigo Tour у 2005 році вона не мала постійного місця в сетлісті, з'являючись епізодично як частина бісу в стилі Zoo TV. Проте вже під час четвертого та п'ятого етапів у 2006 році вона повернулася до своєї традиційної позиції перед «New Year's Day». Пісня була виконана на церемонії вручення премії Brit Awards 2001, де U2 отримали нагороду за видатний внесок у музику, разом із «Beautiful Day», «One» та «Mysterious Ways». Також вона прозвучала під час введення гурту до Зали слави рок-н-ролу у 2005 році.

Пояснюючи, чому пісня залишається обов'язковим елементом шоу, незважаючи на відсутність офіційного релізу як синглу, Едж зазначив: «Я вважаю, що наживо вона звучить неймовірно, бо справді демонструє все те, що гурт робить найкраще. За рівнем первісної енергії та сили впливу — це одна з тих пісень, які важко перевершити… У ній є відсилки до смертності, до всіх великих запитань».

Записи пісні увійшли до концертних DVD: Zoo TV: Live from Sydney (1994), PopMart: Live from Mexico City (1998), Elevation 2001: Live from Boston, U2 Go Home: Live from Slane Castle, Ireland (2003), U2360° at the Rose Bowl (2010) та Innocence + Experience: Live in Paris (2016). Вона також з'явилася на CD та DVD версіях збірки The Best of 1990–2000 у 2002 році. В іншій версії пісня була представлена в саундтреку до фільму «Коли настане кінець світу», а також (знову в іншому варіанті) у фільмі 1999 року «Ентропія». Живе виконання, присвячене Фредді Мерк'юрі, транслювалося на стадіоні Вемблі через супутник під час концерту пам'яті Фредді Мерк'юрі у 1992 році.

Для пісні було створено відеокліп, що увійшов до відеорелізу 1992 року Achtung Baby: The Videos, The Cameos, and A Whole Lot of Interference from Zoo TV, проте він так і не був випущений публічно. Також існує концертне відео, змонтоване з кадрів двох виступів етапу «Outside Broadcast» туру Zoo TV (на стадіоні Янки в Нью-Йорку та у Х'юстоні), яке увійшло до DVD The Best of 1990—2000.

Едж незмінно використовує Gibson Les Paul для цієї пісні. Під час Zoo TV Tour він грав на Les Paul Custom. В турах PopMart, Elevation, Vertigo, U2 360° та Innocence + Experience Tour використовувалася модель Les Paul Standard Goldtop. Хоча пісня була записана в тональності E (мі), на концертах вона завжди виконувалася у вищій тональності: F♯ (фа-дієз) під час Zoo TV та PopMart, і G (соль) у всіх наступних турах.

U2 виконували «Until the End of the World» під час своєї резиденції U2:UV Achtung Baby Live у концертному залі Sphere в Лас-Вегасі у 2023—2024 роках. Під час виступів на світлодіодному екрані зали транслювалися кадри грозових хмар, блискавок та підйому рівня води. Кульмінацією пісні ставав відеоарт «Flare» («Факел») художника Джона Джерарда, де було зображено газовий факел, що палає у формі прапора посеред відкритого океану; це мало на меті «проілюструвати нагрівання морів та забруднення довкілля».

Список пісень

Учасники запису Продюсування — Даніель Лануа разом із Браяном Іно Звукорежисура — Флад Додаткова звукорежисура — Роббі Адамс Асистент звукорежисера — Шеннон Стронг Зведення — Флад та Даніель Лануа Асистент зі зведення — Шеннон Стронг Додаткова перкусія — Даніель Лануа

Чарти Чарт (1992)НайвищапозиціяCanada RPM Top 10069US Billboard Album Rock Tracks5

Примітки