Операція «Арктична витривалість» (англ. Operation Arctic Endurance) — військові навчання під проводом Данії 2026 року в Гренландії у складі Королівства Данія у відповідь на гренландську кризу.

У відповідь на тривалі погрози Дональда Трампа щодо вторгнення або анексії Гренландії низка європейських держав НАТО почала направляти на острів військовий планувальний персонал, зосереджений у столиці — Нууку.

Станом на 19 січня Данія направила до Гренландії 200 солдатів для посилення постійного персоналу Об'єднаного арктичного командування, а пізніше того ж дня оголосила про відправлення «значного контингенту» своїх збройних сил. 19 та 20 січня прибули додаткові військові разом із генералом Пітером Гарлінгом Бойсеном (Peter Harling Boysen), начальником штабу сухопутних військ Королівської армії Данії, який заявив про готовність захищати Гренландію. Данія повідомила, що розгортання може тривати 1–2 роки.

Походження та історія

Передумови Від початку свого другого терміну президент США Дональд Трамп заявляв, що Сполучені Штати мають анексувати Гренландію у Королівства Данія. Трамп висловлював бажання придбати цю територію, однак Данія та Гренландія заявили, що Гренландія не продається, і у відповідь він не виключив застосування сили.

Розгортання

15 січня 2026 року у відповідь на погрози низка європейських держав НАТО, зокрема Франція, Німеччина та Швеція, направили військовий персонал до Гренландії для спільних навчань з метою демонстрації готовності захищати острів.; ; ;

Станом на 19 січня Данія направила до Гренландії 200 додаткових солдатів. Того ж дня Данія оголосила про «значне» додаткове розгортання військ, яке мало прибути найближчим часом. Пізніше того ж дня до Гренландії почали прибувати додаткові бойові підрозділи разом із начальником штабу сухопутних військ Королівської армії Данії генералом Пітером Бойсеном. Генерал Бойсен заявив, що готовий захищати Гренландію у разі вторгнення.

Спочатку було розгорнуто невелику кількість військових — близько тридцяти осіб; однак початкові військові планувальники та розвідувальні групи не мали на меті самостійно стримувати дії США. Їхнім завданням була координація прибуття більших сухопутних, морських і повітряних сил, публічно обіцяних Францією та/або іншими європейськими державами: «Окрім демонстрації політичної підтримки, європейські війська, за словами однієї з залучених країн, перебували на короткій оціночній місії. Метою було визначити, яким може виглядати більш тривале наземне розгортання в Гренландії, зокрема для того, щоб запевнити США в серйозності намірів європейських членів НАТО щодо безпеки в Арктиці». Війська також виконують роль «тригерних сил», за якої напад на них вважатиметься актом агресії проти європейських партнерів і спричинить відповідну реакцію.

До ранку 15 січня багатонаціональна група зібралася у штаб-квартирі данського Об'єднаного арктичного командування (Arktisk Kommando) в Нууку «для оцінки умов можливого ширшого союзницького розгортання». Станом на 18 січня в Нууку перебувало понад 100 військових і ще понад 100 — у Кангерлуссуаку.

Бельгія 16 січня Бельгія оголосила, що направляє одного офіцера для участі в операції.

Канада Речник Міністерства національної оборони Канади 15 січня 2026 року заявив, що «на цей момент Збройні сили Канади не розпочинають жодних нових операцій у Гренландії». 19 січня стало відомо, що Канада розглядає можливість направлення військ до Гренландії для посилення суверенітету Данії.

Данія До початку операції Данія вже мала до 150 військових, дислокованих у Гренландії та доступних для використання в межах операції. Вони переважно перебували під командуванням Об'єднаного арктичного командування та приймали союзні війська після їх мобілізації на острові. Підрозділи були оснащені невизначеною кількістю літаків Lockheed C-130 Hercules. Данський літак Challenger 604 залучений до виконання завдань повітряного спостереження в Арктиці; з 2021 року один такий літак постійно базується в Кангерлуссуаку. На початку 19 січня 2026 року данський генерал-майор Сьорен Андерсен повідомив, що до Нуука прибули додаткові 100 данських солдатів, а подібні за чисельністю підрозділи були також розгорнуті в Кангерлуссуаку.

Естонія Естонія активно бере участь у планувальному комітеті операції та запропонувала можливу мобілізацію від п'яти до десяти військовослужбовців на запит Данії.

Міністр оборони Ханно Певкур заявив, що особовий склад Сил оборони Естонії зрештою вирушить до Гренландії.

Фінляндія Фінляндія оголосила про направлення двох офіцерів зв'язку для участі в операції.

Франція 15 січня 2026 року до Гренландії прибуло до 15 французьких військовослужбовців; перше повідомлення про це підтвердив французький телеканал BFMTV. Військові були сформовані з підрозділів 27-ї гірсько-піхотної бригади. Президент Емманюель Макрон під час свого новорічного звернення до Збройних сил Франції заявив, що «початкова група французьких солдатів уже перебуває на місці та буде посилена в найближчі дні сухопутними, повітряними й морськими силами». За даними Об'єднаного арктичного командування, станом на 18 січня французькі сили спеціальних операцій розпочали діяльність у Кангерлуссуаку.

Німеччина Німеччина оголосила про направлення 15 військовослужбовців, які увійшли до складу німецької розвідувальної групи. Підрозділи належали до складу Бундесверу. Розвідувальна група залишила Гренландію за графіком 18 січня, і повернулася менш ніж за 48 годин, як і було заплановано.

Ісландія Ісландія направила двох представників Берегової охорони Ісландії для підготовки до проведення навчань.

Нідерланди 16 січня до Гренландії були направлені два військовослужбовці Збройних сил Нідерландів. За словами міністра оборони Рубена Брекельманса, у короткостроковій перспективі можливе направлення додаткових військових підрозділів.

Норвегія Міністр оборони Норвегії оголосив про направлення двох військовослужбовців до Гренландії, які братимуть участь в операції.

Примітки