Березанський рунічний камінь
Асатру в Україні — сукупність громад, організацій, практик та індивідуальних послідовників сучасної релігії Асатру (також відомої як Одінізм, Форн Сед, Теодизм, Германське або Скандинавське неоязичництво). Це політеїстичний релігійний рух, що базується на дохристиянських віруваннях скандинавських та германських народів, адаптований до сучасних реалій.
Історія Розвиток асатру в Україні розпочався в пострадянський період (кінець 1990-х — початок 2000-х років) як частина ширшого пошуку альтернативних духовних традицій після розпаду СРСР. Перші неформальні кола з'явилися приблизно в 2005—2008 роках, натхненні ісландським Ásatrúarfélagið та американськими організаціями (The Troth, Asatru Folk Assembly тощо).
У 2009 році в Києві була зареєстрована перша офіційна організація — Ukrainian Troth Association (UTA), що працює в інклюзивному, універсалістському ключі (за моделлю американської The Troth).
З початку 2010-х років з'являються інші осередки, зокрема філія міжнародного традиціоналістського руху Коло Одіністів Європи (Círculo Odinista Europeo / Circle of Odinists of Europe — COE). У 2018 році зафіксовано появу осередку в Полтаві.
У 2025 році створено Українську Громаду Одіністів — Асатру, яка офіційно приєдналася до міжнародної мережі COE.
Під час російсько-української війни (з 2014, особливо після повномасштабного вторгнення 2022 року) символіка асатру (Мйольнір, руни, зображення Тора, Одіна) набула додаткової популярності серед частини військовослужбовців ЗСУ як символ сили, захисту, стійкості та боротьби з агресором.
Організації та спільноти (станом на 2026)
Ukrainian Troth Association (UTA) — найстаріша зареєстрована організація, інклюзивний підхід, акцент на культурних заходах, ритуалах, святкуванні Йоля, Мідсумра, Вінтернайтс. Facebook Instagram
Коло Одіністів Європи — Україна (COE Ukraine) — філія європейського традиціоналістського руху, реконструктивний та етноцентричний підхід, акцент на духовному зростанні та поклонінні давнім богам. Telegram Instagram
Інші менші осередки та неформальні кола діють у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі, Полтаві. Загальна кількість активних послідовників оцінюється в кілька сотень осіб (переважно чоловіки 25–45 років).
Символіка та популярність серед військових
Після 2022 року елементи асатру (особливо молот Тора — Мйольнір, руна Альгіз, символіка Одіна як бога мудрості та війни) стали помітними в татуюваннях, на патчах, прикрасах та особистих оберегах деяких військовослужбовців ЗСУ. Це пов'язано з асоціацією асатру з темами мужності, захисту роду та боротьби проти зла. Водночас асатру в Україні намагається дистанціюватися від радикальних політичних інтерпретацій, наголошуючи на духовному та культурному вимірі.
Свята та ритуали
Послідовники асатру в Україні відзначають основні свята германського календаря: Йоль (зимове сонцестояння) — найбільше свято, присвячене поверненню світла. Мідсумар (літнє сонцестояння) — свято сонця, плодючості та спільноти. Вінтернайтс (початок зими) — вшанування предків. Остара (весняне рівнодення), Літгаблот та інші.
Ритуали проводяться на природі (ліс, річка, поле), включають благотворення (блот), медові тости, співи, рунічні практики та медитації.
Зв'язок з іншими неоязичницькими рухами
Асатру в Україні часто співіснує зі слов'янським рідновір'ям, іноді утворюючи синкретичні практики. Деякі послідовники поєднують елементи скандинавської та слов'янської міфології (наприклад, Перуна з Тором). Водночас асатру підкреслює свою відмінність — фокус на германсько-скандинавському пантеоні (Аси та Вани).
Див. також Асатру Неоязичництво в Україні Рідновір'я Скандинавська міфологія Одінізм
Примітки
Посилання Стаття у Вікіпедії The Troth (міжнародна організація) Lesiv, Mariya. The Return of Ancestral Gods: Modern Ukrainian Paganism as an Alternative Vision for a Nation. — Montreal: McGill-Queen's University Press, 2013. — ISBN 978-0773542624 Ivakhiv, Adrian. Релігійні та цивілізаційні аспекти війни в Україні (статті 2022—2025)