Перше Катеринославське комерційне училище імені государя імператора Миколи ІІ — середній спеціалізований навчальний заклад у місті Катеринославі (нині Дніпро), заснований у 1901 році з ініціативи місцевого купецтва за підтримки Міністерства фінансів Російської імперії.
Історія Ідея створення комерційного училища в Катеринославі виникла на тлі стрімкого економічного зростання регіону наприкінці ХІХ століття, зумовленого розвитком промисловості й торгівлі. Ініціатором заснування закладу виступив окружний інспектор Міністерства фінансів Дмитро Морєв, який у червні 1899 року звернувся до міської влади та провідних підприємців міста з пропозицією відкрити комерційне училище. Його ідею підтримали міський голова Іван Греков, губернатор князь Петро Святополк-Мирський, а також відомі купці Іван Тіссен і Мина Копилов. 20 червня 1899 року було проведено установчі збори за участі представників міста, земств і купецтва, де ухвалили рішення про створення училища та почали формувати фінансовий фонд для його діяльностіПрокопенко, С. Л. Перше Катеринославське комерційне училище: становлення та розвиток. Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті. Вип. 14. Дніпро, 2016. С. 188-199..
У 1899–1900 роках було створено купецьке товариство, яке взяло на себе фінансування й управління училищем, а також обрано Опікунську раду на чолі з міським головою Олександром Толстіковим. Статут училища, укладений за зразком Київського комерційного училища, був затверджений Міністерством фінансів у квітні 1900 року. Остаточно організаційний етап завершився влітку 1901 року призначенням директора — ним став Антін Синявський, відомий український педагог, історик, географ і громадський діяч, учень Володимира Антоновича та соратник Михайла Грушевського.
Офіційне відкриття Катеринославського комерційного училища відбулося 17 вересня 1901 року. Відповідно до Статуту, училище мало надавати «загальну і комерційну освіту» і здійснювало семирічний курс навчання, що поєднував п’ять загальноосвітніх і два спеціалізовані класи. Навчальна програма охоплювала як гуманітарні та природничі дисципліни, так і фахові предмети — бухгалтерію, комерційну арифметику, товарознавство, комерційну кореспонденцію, політичну економію та торговельне право. Значну увагу приділяли іноземним мовам, насамперед французькій, німецькій та англійській.
До училища приймалися переважно діти катеринославського купецтва незалежно від віросповідання, але за наявності вільних місць могли зараховуватися й діти інших станів. Кількість учнів у класах була обмежена, що дозволяло підтримувати високий рівень навчання. Випускники, які успішно завершували курс, отримували звання особистого почесного громадянина, а кращі з них — звання кандидата комерції. Уже в перші роки існування училище стало надзвичайно популярним: у 1901 році на 201 місце було подано 651 заяву, а після завершення будівництва нового корпусу кількість учнів сягала майже 700 осіб1. Екатеринославское коммерческое училище имени государя императора Николая ІІ-го. За десятилетие (к истории училища). – Вып.1. – Екатеринослав, 1911. С. 21.
Викладацький склад училища складався з висококваліфікованих педагогів, значна частина яких належала до української інтелігенції. Серед них були історик Дмитро Дорошенко, літературознавець Сергій Єфремов, географ Антін Синявський, майбутній академік Володимир Пічета, та інші. Училище стало осередком передових педагогічних практик: тут впроваджували систему індивідуальних характеристик замість оцінок, розвивали позакласне читання, самостійні роботи, гуртки та учнівське самоврядування.
Спочатку училище містилося у тимчасовій будівлі, але швидке зростання змусило шукати простору ділянку для спорудження капітального корпусу. У 1903 році міська дума надала училищу нову ділянку на розі вулиць Польової, Пушкіна і Козачої. Проєкт триповерхової будівлі розробив міський архітектор Дмитро Скоробогатов, а будівництво тривало з липня 1904 до вересня 1905 року. Новий корпус мав близько 80 приміщень, сучасне на той час інженерне оснащення, актову залу, лабораторії та бібліотеки, що відповідало найвищим стандартам європейської шкільної архітектури. Сьогодні в будівлі колишнього училища міститься Дніпропетровська обласна рада.
Перше Катеринославське комерційне училище існувало до революційних подій 1917–1918 років.
Література