«Про скупого чоловіка» — українська народна казка соціально-побутового жанру, яка належить до фольклорної спадщини України. Вона розповідає про жадібного чоловіка, який через свою скупість доводить сім'ю до злиднів, але завдяки хитрощам дружини та священика змінюється на краще. Казка підкреслює теми сімейних стосунків, жадібності, покаяння та справедливості, типові для українського побутового фольклору.

Казка зафіксована в численних збірках українського фольклору і є частиною усної народної творчості, що передається поколіннями. Вона часто входить до збірок соціально-побутових казок, де висміюються вади людського характеру, такі як скупість і егоїзм.Дмитренко В. І. Художня експлікація креативності в українських соціально-побутових казках. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2020. № 46, том 3. С. 56–59. DOI: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2020.46-3.13. URL: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v46/part_3/15.pdf (дата звернення: 06.02.2026).

Сюжет Казка починається з опису скупого чоловіка, який тримає всю родину в злиднях: жінка та діти голодні, босі й голі, бо він замикає скриню з грошима і витрачає лише на себе. Жінка, не витримавши, звертається по пораду до священика. Той радить їй удавати смерть. З допомогою куми та попа жінку «ховають» у порожній труні, а сама вона ховається в попа.

Чоловік, залишившись з дітьми, не може дати їм ради: хата холодна, діти голодні. Священик наймає його на роботу і знайомить з «удовою» з сусіднього села — насправді його ж дружиною. Чоловік закохується в неї і просить попа посватати. Після «весілля» жінка бере господарство в свої руки, чоловік змінюється, а діти вважають «мачуху» кращою за рідну матір.

Цей сюжет ілюструє мораль: жадібність руйнує, а покаяння та розуміння призводять до гармонії в родині.

Теми та аналіз Казка є типовим зразком соціально-побутової казки, де герої — прості селяни, а конфлікт розв'язується за допомогою хитрощів і втручання духовної особи (попа). Вона зафіксована в різних регіонах України, зокрема на Поліссі та в західних областях, і входить до збірок народних казок.

Варіанти казки можуть відрізнятися деталями: наприклад, у деяких версіях акцент на ролі куми чи попа посилюється, або додаються елементи гумору. Вона подібна до мотивів у фольклорі інших народів, де скупець карається через удавану смерть близької людини. У сучасних виданнях казка часто публікується в дитячих збірках, як-от у компіляціях Тароса Капущака чи на фольклорних сайтах.

Казка висміює скупість як соціальну ваду, показуючи, як вона руйнує родину. Головна героїня — жінка — втілює мудрість і терпіння, а піп виступає як моральний авторитет, що карає грішника. Теми покаяння та другого шансу підкреслюють християнські мотиви, поширені в українському фольклорі.

У фразеологічному контексті казка ілюструє вирази на кшталт «живіт до спини приклеяний» (про голодну людину), що відображає побутові реалії українського села.

Сучасні інтерпретації У версії Сашка Лірника казка називається «Про скупого чоловіка і воскреслу жінку». Зберігаючи класичний сюжет, автор додає йому фірмового гумору, ліризму та акцентує на психологічному перетворенні героя. Завдяки живій лірницькій манері оповіді, казка фокусується на каятті чоловіка та силі жіночої мудрості, що повертає в родину гармонію. Це сучасне переосмислення фольклору, яке поєднує глибоку мораль із патріотичним теплом.

Див. також

Соціально-побутові казки Український фольклор Казки про жадібність

Примітки