Директива щодо загальної системи оподаткування, яка застосовується до материнських компаній та дочірніх підприємств різних держав-членів — нормативно-правовий акт Європейського Союзу, який набув чинности 30 липня 1990 року та регулював виплат дивідендів між асоційованими компаніями в межах Європейських Спільнот.
Вимоги Боржником та кредитором платежів повинні бути компанії з капіталом, зареєстровані у двох різних державах-членах Європейського Союзу. отримуючої компанії (материнської компанії) у капіталі компанії (до 2006 року: 20 %; до 2008 року: 15 %), яка здійснює платежі (дочірню компанію), повинна становити 10 %. Якщо ж розрахунок здійснюється на , то додається мінімальний строк володіння у два роки. Також пільги надаються участі через постійне , яке має місцезнаходження в країні, де зареєстрована дочірня компанія.
Мета та правові наслідки За директивою загалом слід уникати багаторазового оподаткування дивідендів, що виплачуються за кордон.
Дочірня компанія оподатковується відповідно до законодавства держави, резидентом якого вона є, і ця держава має право на повний податковий дохід. Однак, вона не може стягувати податок на приріст капіталу з розподілу дивідендів. Держава резидентства материнської компанії відповідає за уникнення подвійного оподаткування: вона може застосовувати або від оподаткування, або до виплати дивідендів.
Див. також
Директива 90/434/ЄЕС
Примітки