Директива Європейського Парламенту та Ради 95/16/ЄС від 29 червня 1995 року про ліфти була ключовим законодавчим актом Європейського Союзу, спрямованим на гармонізацію стандартів безпеки для ліфтів на єдиному європейському ринку. Ця директива, також відома як Директива про ліфти, була розроблена для сприяння вільному руху товарів у сфері ліфтів та їх компонентів безпеки, а також для забезпечення високого рівня безпеки для користувачів та обслуговуючого персоналу. 19 квітня 2016 року директиву було замінено Директивою 2014/33/ЄУ про ліфти та компоненти безпеки для ліфтів.

Передумови та мета До введення в дію Директиви 95/16/ЄС у державах-членах Європейського Союзу (ЄС) існували різні національні правила та стандарти безпеки ліфтів. Ці відмінності створювали перешкоду для вільного руху товарів і призводили до нерівного рівня захисту користувачів ліфтів у межах ЄС. Було визнано необхідність , щоб гарантувати як вільний рух товарів так і високий рівень безпеки.

Директива 95/16/ЄС була прийнята на основі статті 100a Договору про заснування Європейської Спільноти. Вона набула чинності 1 липня 1999 року та замінила попередні Директиви 84/528/ЄЕС та 84/529/ЄЕС, які стосувалися підіймально -транспортного обладнання та електричних, гідравлічних або маслоелектричних ліфтів відповідно. Директива 95/16/ЄС встановила нову правову базу, яка охоплювала як вимоги безпеки та функціональності до ліфтів, так і .

Шляхом встановлення спільних вимог безпеки та функціональності для ліфтів та компонентів безпеки в усіх державах-членах ЄС має бути досягнуто високого рівня захисту користувачів та обслуговуючого персоналу. Директива спрямована на усунення технічних бар'єрів у торгівлі шляхом забезпечення вільної торгівлі ліфтами та компонентами безпеки, що відповідають вимогам директиви, на єдиному ринку ЄС. Директива запроваджує процедури, яких виробники повинні дотримуватися, щоб продемонструвати відповідність своєї продукції встановленим вимогам. Це включає маркування CE, яке вказує на відповідність директиві. У разі виникнення проблем із безпекою щодо продукту, що відповідає вимогам директиви, директива дозволяє державам-членам вживати заходів для забезпечення захисту здоров'я та безпеки користувачів.

Таким чином, Директива 95/16/ЄС була значним кроком у розробці гармонізованої правової бази щодо безпеки ліфтів у ЄС. Вона сформувала ґрунт для наступної Директиви 2014/33/ЄУ про гармонізацію законодавств держав-членів щодо ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, яка додатково уточнює та оновлює вимоги та процедури.eur-lex.europa.eu/legal-content/DE/TXT/PDF/?from=EN&uri=CELEX:52019DC0087

Сфера застосування Директива 95/16/ЄС була спрямована на забезпечення високого рівня безпеки ліфтів у Європейському. Вона мала на меті сприяти вільному переміщенню ліфтів та компонентів безпеки на єдиному європейському ринку шляхом усунення технічних бар'єрів, які можуть виникнути через різні національні правила.

Директива застосовувалася до ліфтів, які стаціонарно встановлені в будівлях або спорудах. Вона охоплювала ліфти, що перевозять людей, вантажі або і те, й інше між визначеними рівнями. Це включало як пасажирські, так і вантажні ліфти, які можна використовувати в найрізноманітніших середовищах, від житлових будівель до промислових об'єктів.

Не всі типи ліфтів підпадали під дію Директиви 95/16/ЄС. Винятки включали, наприклад, , канатні дороги, що використовуються для , , ескалатори та рухомі доріжки . Ці винятки важливі, оскільки вони гарантують, що директива зосереджується на ліфтах, які відіграють постійну та важливу роль у щоденному переміщенні людей та товарів у будівлях.

Ключовим аспектом сфери застосування директиви було включення компонентів безпеки для ліфтів. Ці компоненти, спеціально розроблені для безпеки та належного функціонування ліфтів, також повинні були відповідати вимогам директиви. Прикладами є , , буфери та системи блокування дверей.

Ключові вимоги Директива вимагала, щоб ліфти були спроєктовані та встановлені таким чином, щоб забезпечити безпечну експлуатацію. Це включає механічну та електричну безпеку, а також пожежний захист. Ліфти повинні бути спроєктовані таким чином, щоб мінімізувати ризик травмування або пошкодження здоров'я як під час нормального використання, так і у разі несправностей. Це також включає захист від небезпек, що виникають від електрообладнання, а також заходи щодо запобігання нещасним випадкам, які можуть виникнути внаслідок вільного падіння або неконтрольованого підйому кабіни ліфта.

Компоненти безпеки, що використовуються в ліфтах, повинні відповідати специфічним вимогам, щоб забезпечити цілісність всієї системи. До них відносяться, серед іншого, запобіжні пристрої, обмежувачі швидкості, буфери та системи блокування дверей. Ці компоненти повинні бути сконструйовані таким чином, щоб у разі технічної несправності забезпечувати додатковий рівень безпеки і тим самим запобігати травмуванню людей та пошкодженню майна.

Директива також встановлює вимоги щодо доступності ліфтів, особливо для людей з обмеженою мобільністю . Це включає забезпечення достатнього простору всередині кабіни ліфта, розташування елементів керування, доступних також для користувачів інвалідних візків, та забезпечення візуальних та звукових сигналів, що вказують на робочий стан ліфта.

Ще одним важливим аспектом директиви є вимога щодо відповідних аварійних заходів . Ліфти повинні бути оснащені системою екстреного виклику, яка дозволяє користувачам викликати допомогу у разі несправності або іншої надзвичайної ситуації. Крім того, мають бути передбачені заходи для безпечної евакуації в надзвичайних ситуаціях, включаючи можливість безпечної експлуатації або евакуації ліфта у разі відключення електроенергії.

Щоб забезпечити відповідність цим основним вимогам, виробники повинні провести процедуру оцінки відповідності. Ця процедура включає випробування ліфтів та компонентів безпеки нотифікованим органом, щоб переконатися, що вони відповідають заданим вимогам безпеки. Після успішного завершення процедури може бути нанесено маркування CE, що вказує на відповідність директиві.

Процедура оцінки відповідності Метою процедури оцінки відповідності є забезпечення високого рівня захисту безпеки та здоров'я користувачів ліфтів та обслуговуючого персоналу. Перевірка відповідності вимогам директиви має на меті забезпечити безпечне проєктування та виготовлення ліфтів та компонентів безпеки, а також їхню відсутність у разі правильного встановлення та обслуговування.

Процедура оцінки відповідності складається з кількох етапів, які залежать від типу продукту та профілю ризику. Як правило, процедура включає оцінку технічної документації, перевірку проєкту продукту (типові випробування), перевірку виробничих процесів та випробування готової продукції.

Технічна документація: Виробники повинні розробляти технічну документацію, що містить детальну інформацію про проєктування, виробництво та експлуатацію продукту. Ця документація повинна містити достатньо інформації для демонстрації відповідності основним вимогам. Затвердження типу: Уповноважений орган проводить оцінку проєкту виробу, щоб переконатися, що прототип відповідає вимогам директиви. Це може включати випробування, перевірки та технічні аналізи. Перевірка виробничих процесів: Уповноважений орган також може інспектувати виробничі потужності, щоб переконатися, що виробничі процеси послідовно виробляють продукцію, яка відповідає випробуваному типу. Випробування продукції: У деяких випадках може знадобитися вибіркова перевірка готової продукції для підтвердження її відповідності заданим вимогам.

Для проведення оцінки відповідності виробники повинні використовувати послуги нотифікованого органу. Нотифіковані органи – це організації, уповноважені національними органами держав-членів проводити процедури оцінки відповідності відповідно до директиви. Їхнє завдання полягає в незалежній перевірці та сертифікації відповідності технічним вимогам.

Після успішного завершення процедури оцінки відповідності та підтвердження того, що продукт відповідає вимогам директиви, на нього наноситься маркування CE. Маркування CE свідчить про відповідність усім застосовним директивам ЄС та дозволяє розміщувати продукт на ринку на всьому європейському єдиному ринку.

Імплементація та моніторинг Держави-члени Європейського Союзу (ЄС) зобов'язані транспонувати положення Директиви 95/16/ЄС у національне законодавство. Це робиться шляхом прийняття національних законів, нормативних актів або адміністративних інструкцій, які інтегрують вимоги Директиви у їхні відповідні правові системи. Держави-члени повинні інформувати Європейську комісію про заходи, вжиті для імплементації Директиви.

Прикладами національних заходів щодо імплементації є Постанова про ліфти в Німеччині та Постанови про безпеку ліфтів 1996 та 2008 років в Австрії. Ці національні правила повинні відповідати цілям та вимогам Директиви.

Важливим аспектом впровадження є адаптація національних норм до технологічного прогресу. Директива дозволяє оновлювати технічні специфікації з урахуванням нових технологій та практик безпеки. Зазвичай це досягається шляхом прийняття гармонізованих стандартів, розроблених європейськими організаціями зі стандартизації.

Кожна держава-член повинна призначити один або декілька національних органів, відповідальних за моніторинг дотримання Директиви. Ці органи мають забезпечити відповідність ліфтів та їхніх компонентів безпеки, що пропонуються на ринку або вводяться в експлуатацію, вимогам Директиви. Вони проводять перевірки та інспекції і можуть вживати заходів, якщо продукція не відповідає вимогам.

Ринковий нагляд є важливим компонентом стратегії моніторингу. Він включає регулярний огляд ліфтів та компонентів безпеки на ринку, щоб забезпечити, щоб ці продукти продовжували відповідати вимогам, що діяли на момент їхнього затвердження. Органи ринкового нагляду можуть проводити випробування та перевірки і повинні вживати відповідних заходів, якщо виявлено недоліки.

Директива також сприяє співпраці між державами-членами та Європейською Комісією для забезпечення однакового застосування та забезпечення виконання директиви. Це включає обмін інформацією про невідповідну продукцію та передовий досвід моніторингу та забезпечення виконання.

Держави-члени зобов'язані встановити санкції за порушення національних правил, що випливають з Директиви. Ці санкції повинні бути ефективними, пропорційними та стримуючими, щоб забезпечити високий рівень дотримання.

Виправлення та оновлення

Важливий перегляд Директиви 95/16/ЄС було внесено Директивою 2006/42/ЄС про машини від травня 2006 року. Ця директива внесла зміни до Директиви про ліфти, оскільки для застосування Директиви про машини до машин для перевезення людей було необхідне чіткіше розмежування між продуктами, на які поширюються ці дві директиви.

Директиву 95/16/ЄС згодом замінила Директива 2014/33/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року про наближення законодавства держав-членів щодо ліфтів та компонентів безпеки для ліфтів. Нова Директива набула чинності 20 квітня 2016 року та замінила Директиву 95/16/ЄС.

Директива 2014/33/ЄС базується на засадах початкової директиви, але вводить додаткові вимоги та уточнення для подальшого підвищення безпеки ліфтів та врахування технологічних розробок.

Важливим аспектом оновлення директиви є адаптація технічних специфікацій шляхом прийняття гармонізованих стандартів. Ці стандарти розроблені європейськими організаціями зі стандартизації, такими як Європейський комітет зі стандартизації (CEN), і пропонують рішення для виконання основних вимог директиви. Вони регулярно переглядаються та оновлюються, щоб відображати найновіший сучасний рівень техніки.

Див. також

Директива про канатні дорожні споруди

Посилання

Директива 95/16/ЄС Директива 2006/42/ЄС Директива 2014/33/ЄУ

Примітки