Залізничне законодавство Європейського Союзу стосується заходів лібералізації залізничного транспорту в масштабах ЄС. Воно охоплює ті правила, які з 1990-х років спрямовані на створення єдиного транспортного ринку в європейському залізничному секторі.

Передумови Залізниці є важливим компонентом та у ЄС і мають особливе економічне значення. Вони відіграють центральну роль в управлінні зростаючим попитом та заторами на дорогах, а також у забезпеченні безпечного постачання палива та скороченні викидів CO2.Bernhard Stüer, Frank Berka: Aktuelle Probleme des Eisenbahnrechts XIX DVBl. Однак, починаючи з 1970-х років, як державна монополія, залізниці постійно втрачають частку ринку на користь автомобільного транспорту в інтермодальних перевезеннях та сприяють державному боргу.Stefan Michael Hirner: Die rechtliche Etablierung von Wettbewerbsstrukturen im Schienenverkehrssektor. Eine rechtsvergleichende Analyse der Umsetzung der unionsrechtlichen Liberalisierungsmaßnahmen in der Republik Österreich und der Bundesrepublik Deutschland Universität Innsbruck, 2013. Aus dem öffentlichen Wirtschaftsrecht

Спільна європейська транспортна політика відповідно до статті 100(1) ДФЄС має на меті сприяти конкуренції та гарантувати свободу надання послуг через трансєвропейські мережі, створюючи тим самим стимули для зниження витрат, покращення якості та інновацій у залізничному секторі.Georg Rihs: Liberalisierung von Infrastrukturnetzen. Wien, Univ.-Diss. 2009, S. 19 f. Це також вимагає гармонізації правил, що стосуються технологій, адміністрування та безпеки. Поступова гармонізація цих вимог є важливою для сумісності окремих національних залізничних систем.

Правові акти Європейська комісія та Європейська Рада узагальнили свої заходи з 2001 року в Першому, Другому, Третьому та Четвертому залізничних пакетах.Eisenbahn-Bundesamt - Europäisches Recht Ці пакети, зокрема, мають на меті гарантувати вільний та конкурентне . Європейське залізничне агентство було створено як новий орган влади у 2004 році.

Залізничні пакети містять:

Угода між Європейським Співтовариством та Швейцарською Конфедерацією від 21 червня 1999 року про перевезення вантажів та пасажирів залізничним та автомобільним транспортом, Офіційний вісник L114, 30 квітня 2002 року Директива № 2007/59/ЄС Європейського парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 року про сертифікацію машиністів поїздів, які керуватимуть локомотивами та поїздами на залізничній системі Співтовариства Директива Європейського парламенту та Ради № 2008/68/ЄС від 24 вересня 2008 року про внутрішні перевезення небезпечних вантажів Директива Європейського парламенту та Ради № 2012/34/ЄС від 21 листопада 2012 року про створення єдиного європейського залізничного простору Регламент Ради (ЄУ) № 1370/2007 від 23 жовтня 2007 року про послуги громадського пасажирського транспорту залізничним та автомобільним транспортом Регламент (ЄУ) № 1316/2013 Європейського парламенту та Ради від 11 грудня 2013 року про створення Механізму «З’єднання Європи» Регламент (ЄУ) № 2016/796 Європейського парламенту та Ради від 11 травня 2016 року про Агентство Європейського Союзу з питань залізниць Директива (ЄУ) № 2016/797 Європейського парламенту та Ради від 11 травня 2016 року про сумісність залізничної системи в Європейському Союзі Директива (ЄУ) № 2016/798 Європейського парламенту та Ради від 11 травня 2016 року про безпеку залізничного руху Регламент (ЄУ) № 2021/782 Європейського парламенту та Ради від 29 квітня 2021 року про права та обов'язки пасажирів залізничного транспорту

Літературні/юридичні колекції

Wolfgang Kunz / Urs Kramer, Eisenbahnrecht (Loseblatt-Sammlung), 63. ErgLfg. 2025, ISBN 978-3-7890-3536-4

Див. також

Примітки