Ібтіса́м Махамі́д (; нар. 1960 або 1961) — палестинська активістка за мир, права жінок та міжрелігійний діалог. Вона є громадянкою Ізраїлю.
Особисте життя Родина Махамід походить із Тантура. Вона народилася і проживає у Фурейдісі, Ізраїль. У Фурейдісі не було середньої школи, тому вона була однією з двох дівчат у своєму класі, які відвідували середню школу в Хайфі. Вона — мусульманка. У 15 років була видана в шлюб з чоловіком Собхі. В шлюбі народила трьох дітей.
У 40 років Махамід почала здобувати ступінь з психології та соціальних наук, а згодом — докторантуру з антропології.
Активізм Махамід зацікавилася активізмом після інциденту в 1995 році, коли водій автобуса дискримінував її; справу було закрито владою через відсутність інтересу. Цей інцидент ознаменував кілька змін для Махамід. Вона почала носити більш традиційний арабський одяг, усвідомивши, що світський одяг не захищає її від дискримінації. Вона також почала більше цікавитися історією і намагатися поглянути на інцидент з точки зору водія автобуса. Вона вважає цю подію початком своєї роботи над тим, щоб змусити людей зрозуміти «іншу сторону».
Махамід долучилася до міжрелігійної роботи після проходження курсу в На'амат, ізраїльській єврейській жіночій організації. Там вона познайомилася та налагодила стосунки з християнськими, єврейськими та друзькими жінками. Махамід та дві єврейські жінки з Зіхрон-Яакова заснували Фонд миру «Братство». Станом на 2012 рік зустрічі фонду збирали близько 1000 людей.
У 1998 році Махамід балотувалася на посаду мера Фурейдіса, отримавши загалом 200 голосів. Хоча її підтримав чоловік, вона зазнала критики з боку інших членів громади, які вважали неприйнятним її участь у політиці. Пізніше того ж року вона поїхала до Берліна на саміт з миротворчості, організований Ініціативою об'єднаних релігій. Там вона тісно зблизилася зі своєю єврейською сусідкою по кімнаті, Еланою Розенман, і вони залишилися подругами після повернення до Ізраїлю у квітні 2002 року.
Махамід та Розенман заснували міжрелігійну навчальну групу, яку відвідували близько 200 жінок. З того часу вона бере участь у низці міжрелігійних та жіночих правозахисних груп, зокрема в Центр Агарі та Сари, «Мир починається зсередини» та «Жінки, народжені заново». Вона входить до керівного комітету SHIN, Ізраїльського руху за рівне представництво жінок.
Махамід та Розенман разом відвідали Парламент світових релігій 2004 року в Барселоні.
Махамід відвідала Парламент світових релігій 2009 року в Мельбурні.
Говорячи про вплив релігії на її активізм, Махамід сказала: «Якщо я вважаю себе мирною активісткою, то всі мої слова та дії мають бути присвячені миру. Для мене це джихад, і якщо я помру, роблячи це, мене вважатимуть мученицею».
У 2014 році Махамід разом із рабином Тамар Елад-Аппельбаум написала молитви «Молитва матерів за життя та мир» та «Свічка за мир». Вона виступала з читаннями разом з Елад-Аппельбаум на міжрелігійних маршах.
Нагороди та визнання У 2006 році в США гастролювала п'єса «Біля криниці Сари та Агарі», заснована на житті Махамід та її колеги-активістки Доріт Бат Шалом.
Нагороди 2007 — «Жінка року», Жіночий парламент Ізраїлю 2009 — Премія «Неоспівані герої співчуття», вручена Далай-ламою 2010 — «Жінка року» в номінації «Жіноче лідерство», «Люди року» в палестинському суспільстві
Примітки
Посилання Інтерв'ю Global Oneness Project