Директи́ва про європе́йський захисни́й о́рдер була опублікована в Офіційному віснику Європейської УніїABl. L 338, 2. 21 грудня 2011 року та мала бути транспонована в національне законодавство державами-членами до 11 січня 2015 року.

Мета Директиви полягає в тому, щоб забезпечити, щоб захисні заходи, призначені для особи в одній державі-члені також були чинними в іншій державі-члені, тим самим гарантуючи, що наданий захист зберігається та продовжується для цієї особи незалежно від того, де вона подорожує або переміщується в межах ЄС.Див. статтю 6(1) Директиви № 2011/99/ЄУ. Це має бути досягнуто без необхідності будь-яких спеціальних процедур,Див. статтю 9(1), статтю 15 та пункти 18 та 24 декларативної частини Директиви № 2011/99/ЄУ. проте, у захисному заході може бути відмовлено, наприклад, у разі порушення державного порядку.Див. статтю 10 Директиви № 2011/99/ЄУ щодо подальших можливостей невизнання Європейського захисного наказу державою, що його виконує.

Хоча Регламент (ЄУ) № 606/2013 прямо виключає право поліцейських органів призначати захисні заходи у цивільних справах, це не стосується Директиви 2011/99/ЄУ.

Історія На ґрунті Відповідно до пункту 3 декларативної частини Директиви 2011/99/ЄУ. Див. пункт 2.3.4 Стокгольмської програми. Див. також порядок денний головування Іспанії в Раді ЄС щодо захисту жінок від насильства (Головування Іспанії в Раді ЄС 2010)., прийнятої Європейською Радою на засіданні 10 та 11 грудня 2009 року, Рада ЄУ 5 січня 2010 року представила проєкт директиви щодо Європейського захисного ордеру (документ Ради 17513/09).Siehe: Initiative für eine Richtlinie des Europäischen Parlaments und des Rates über die europäische Schutzanordnung vom 5. Januar 2010 und Interinstitutionelles Dossier 2010/0802 (COD) vom 17. Februar 2010 sowie Interinstitutionelles Dossier 2010/0802 (COD) vom 22. April 2010 und Interinstitutionelles Dossier 2010/0802 (COD) vom 19. April 2010. Interessant auch: Entwurf eines Berichts über die Initiative für eine Richtlinie des Europäischen Parlaments und des Rates über die Europäische Schutzanordnung des Ausschusses für bürgerliche Freiheiten, Justiz und Inneres, Ausschuss für die Rechte der Frau und die Gleichstellung der Geschlechter des Europäischen Parlaments und den Änderungsantrag vom 23. November 2010. Це має на меті дати змогу в майбутньому поширювати захисні ордери, видані окремими судовими органами держав-членів, на інші держави-члени.

Посилення прав жертв було додатково запропоновано комісаркою з питань юстиції Вів'єн Редінґ у пропозиції від 18 травня 2011 року (пакет заходів).Vorschlag für eine Verordnung des Europäischen Parlaments und des Rates über die gegenseitige Anerkennung von Schutzmaßnahmen in Zivilsachen, (KOM(2011) 276 endgültig, 2011/0130 (COD)); Vorschlag für eine Richtlinie des Europäischen Parlaments und des Rates über Mindeststandards für die Rechte und den Schutz von Opfern von Straftaten sowie für die Opferhilfe (KOM(2011) 275 endgültig, 2011/0129 (COD)) vom 18. Mai 2011 und Mitteilung der Kommission an das Europäische Parlament und den Rat, den Europäischen Wirtschafts- und Sozialausschuß und den Ausschuss der Regionen über die Stärkung der Opferrechte in der EU, (KOM(2011) 274 endgültig, SEK(2011) 580 endgültig, SEK(2011) 581 endgültig). Justizkommissarin Reding war mit der Ratsinitiative zur Europäischen Schutzanordnung nicht einverstanden und hat diese am 29. April 2010 vor dem Rechtsausschuss des Europäischen Parlaments kritisiert. Siehe auch zu den vorhergehenden Dokumenten: (2001/220/JI), ABl. L 82, 1. Ключовими елементами триетапного пакету заходів щодо захисту жертв на той час були:

Посилення доступу жертви до правосуддя, Розширення приватних та державних структур захисту жертв та Взаємне визнання статусу жертви.

Рада правосуддя досягла згоди щодо компромісного тексту (документ Ради 14471/11)Siehe Interinstitutional File 2010/0802 (COD) (englisch). Siehe auch Entschließung des Rates vom 10. Juni 2011 über einen Fahrplan zur Stärkung der Rechte und des Schutzes von Opfern, insbesondere in Strafverfahren und проєкту директиви 23 вересня 2011 року та представила нову пропозицію щодо директиви Європейського парламенту та Ради про мінімальні стандарти прав та захисту жертв злочинів та допомоги жертвам 9 грудня 2011 року.

Правовий ґрунт та судова практика Директива 2011/99/ЄУ ґрунтується переважно на статтях 47 та 48 Хартії основоположних прав (право на справедливий суд у значенні статті 6 ЄКПЛ), статті 3(2) Договору про Європейську Унію та статті 21 Договору про функціонування Європейської Унії, а також статті 82(1)(a) та (d) Договору про функціонування Європейської Унії (судова співпраця у кримінальних справах).

Директива не перешкоджає застосуванню Регламенту (ЄС) № 44/2001 (Брюссель I) (тепер Регламент (ЄС) № 1215/2012 (Брюссель Ia)), Регламенту (ЄС) № 2201/2003 (Брюссель IIa), та , а також прямо не впливає на застосування Рамкового рішення 2008/947/JHA та Рамкового рішення 2009/829/JHA або Регламенту (ЄУ) № 606/2013.

Держави-члени можуть продовжувати застосовувати чинні двосторонні або багатосторонні угоди чи домовленості або укладати такі угоди чи домовленості після набрання чинності Директивою 2011/99/ЄУ, «тією мірою, якою вони пропонують можливість вийти за межі цілей цієї Директиви та сприяють спрощенню або полегшенню процедур вжиття захисних заходів».

У своєму знаковому рішенні у справі Cowan проти Trésor PublicSiehe від 2 лютого 1989 року Суд Справедливості постановив, що компенсаційні виплати в принципі не можуть залежати від громадянства. Це поширило також на цю сферу. Рішення стосувалося жертви нападу, якій було завдано шкоди під час відпустки в іншій державі-члені. Ця Директива є подальшим розвитком цієї судової практики.

Європейський захисний ордер – захисний захід Директива 2011/99/ЄУ розрізняє «Європейський захисний ордер» та «захисний захід».

«Європейський захисний ордер», як визначено у статті 2(1) Директиви 2011/99/ЄУ, – це «рішення, прийняте судовим органом або еквівалентним органом держави-члена щодо захисного заходу, на підставі якого судовий орган або еквівалентний орган іншої держави-члена вживає одного або кількох відповідних заходів згідно зі своїм національним законодавством для продовження захисту особи, що перебуває під захистом, у цій державі-члені». Згідно зі статтею 2(2) Директиви 2011/99/ЄУ, «захисний захід» – це «рішення у кримінальних справах, винесене державою видачі ордеру відповідно до її національного законодавства та процедур, яке накладає на особу, яка становить ризик, одну або декілька заборон чи обмежень, зазначених у статті 5, з метою захисту особи, що перебуває під захистом, від правопорушення, яке може загрожувати її життю, фізичній чи психічній цілісності, гідності, особистій свободі чи сексуальній цілісності». Див. також пункт 9 преамбули Директиви 2011/99/ЄУ.

Сфера застосування Директива 2011/99/ЄУ застосовується лише до захисних заходів, призначених у кримінальних справах.Див. пункт 10 преамбули Директиви 2011/99/ЄУ. Щодо захисних заходів, призначених у цивільних справах, див., наприклад, Регламент (ЄУ) № 606/2013, Регламент (ЄУ) № 1215/2012 (Брюссель Ia), Регламент (ЄС) № 2201/2003 (Брюссель IIa) тощо.

Директива 2011/99/ЄУ не застосовується до заходів, призначених з метою захисту свідків.Див. пункт 11 преамбули Директиви № 2011/99/ЄУ.

Сфера застосування регламенту:

відповідно до статей 1 та 2 Договору про Європейську Унію та Протоколу, доданого до ДФЄУ (№ 22) щодо позиції Данії, за винятком Данії.Див. пункт 42 преамбули Директиви № 2011/99/ЄУ. відповідно до статей 1 та 2 Договору про Європейський Союз та Протоколу № 21, що додається до ДФЄС, про позицію Сполученого Королівства та Ірландії щодо простору свободи, безпеки та правосуддя, та без шкоди для статті 4 цього Протоколу, за винятком Ірландії.Див. пункт 41 преамбули Директиви № 2011/99/ЄУ. Однак Сполучене Королівство прямо підтвердило свою участь у заходах цього Регламенту.Див. пункт 40 преамбули Директиви № 2011/99/ЄУ.

Структура

Стаття 1 (Мета) Стаття 2 (Визначення) Стаття 3 (Призначення компетентних органів) Стаття 4 (Консультація з центральним органом влади) Стаття 5 (Вимога існування захисного заходу згідно з національним законодавством) Стаття 6 (Видача Європейського захисного ордеру) Стаття 7 (Форма та зміст Європейського захисного ордеру) Стаття 8 (Процедура передачі) Стаття 9 (Заходи у державі, що забезпечує виконання) Стаття 10 (Підстави для відмови у визнанні Європейського захисного ордеру) Стаття 11 (Застосовне законодавство та юрисдикція держави, що виконує рішення) Стаття 12 (Повідомлення у разі порушення) Стаття 13 (Юрисдикція держави видачі) Стаття 14 (Підстави для припинення заходів, вжитих на підставі Європейського захисного ордеру) Стаття 15 (Пріоритет визнання Європейського захисного ордеру) Стаття 16 (Консультації між компетентними органами) Стаття 17 (Мовні положення) Стаття 18 (Витрати) Стаття 19 (Зв'язок з іншими конвенціями та угодами) Стаття 20 (Зв'язок з іншими правовими документами) Стаття 21 (Впровадження) Стаття 22 (Збір даних) Стаття 23 (Перегляд) Стаття 24 (Набрання чинності) Стаття 25 (Адресати) ДОДАТОК I (ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗАХИСНИЙ ОРДЕР ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 7 ДИРЕКТИВИ) ДОДАТОК II (ФОРМА ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 12 ДИРЕКТИВИ)

Імплементація

Австрія В Австрії Директива 2011/99/ЄС була імплементована переважно у статтях 122 та наступних розділах Федерального закону про судове співробітництво у кримінальних справах з державами-членами Європейської Унії (EU-JZG) та набула чинности вчасно 30 грудня 2014 року.

Німеччина Директива 2011/99/ЄС була своєчасно транспонована до національного законодавства Німеччини Законом про імплементацію Директиви 2011/99/ЄС про Європейський захисний ордер та Імплементаційного регламенту (ЄС) № 606/2013 про взаємне визнання захисних заходів у цивільних справах від 5 грудня 2014 року. Відповідно до статті 1 цього Закону, він служить для впровадження Закону про європейську процедуру захисту від насильства (Закон ЄУ про процедуру захисту від насильства – EuGewSchVG) у федеральне законодавство Німеччини.

Див. також

Регламент про взаємне визнання заходів захисту в цивільних справах

Посилання

Директива Європейського парламенту та Ради 2011/99/ЄС від 13 грудня 2011 року про європейський захисний ордер

Примітки