Директи́ва про гармоніза́цію законода́вств держав-членів що́до нада́ння́ на ри́нку вибухо́вих речови́н для циві́льного застосува́ння та на́гляду за ни́ми встановлює правила щодо надання на ринку та контролю вибухових речовин цивільного призначення в Європейській Унії (ЄУ). Вона регулює використання та вибухових речовин в ЄУ.

Ця директива встановлює єдину систему якості вибухових матеріалів для забезпечення найвищого можливого рівня безпеки та надійності. Вона також регулює єдину систему маркування самих вибухових матеріалів, а також їх переміщення в межах ЄУ, забезпечуючи таким чином . Крім того, вона визначає процедури поводження з небезпеками, що виникають від відповідних та невідповідних вибухових матеріалів, включаючи необхідні зобов'язання щодо звітності. Директива окреслює кроки, які вимагаються національними органами ринкового нагляду для виявлення невідповідної продукції. Це включає запобігання імпорту небезпечних вантажів з третіх країн та впровадження всіх відповідних коригувальних заходів.

Ця директива не поширюється на вибухові речовини, призначені для використання збройними силами або поліцією, піротехнічні вироби для феєрверків або боєприпаси. Директиву потрібно було транспонувати в національне законодавство до 19 квітня 2016 року. Правила набули чинності 20 квітня 2016 року. Вибухові речовини, на які поширюється дія цієї директиви, підлягають обов'язковому маркуванню CE.

Ця директива скасовує Директиву 93/15/ЄЕС про гармонізацію положень щодо введення в обіг та контролю вибухових речовин для цивільного використання та Директиву 2004/57/ЄС про визначення піротехнічних виробів та певних боєприпасів для цілей Директиви 93/15/ ЄЕС із набранням чинності 20 квітня 2016 року.Haufe, Richtlinienkonforme Auslegung, abgerufen am 21. Dezember 2021

Визначення та сфера застосування Ця директива застосовується до вибухових речовин цивільного використання. Вибухові речовини — це речовини та вироби, які вважаються вибуховими відповідно до Рекомендацій Організації Об'єднаних Націй щодо перевезення небезпечних вантажів та класифікуються до , як визначено в цих рекомендаціях. Боєприпаси включають снаряди з пороховими зарядами або без них, а також для стрілецької зброї, іншої вогнепальної зброї та артилерії.

Вона не поширюється на вибухові речовини, включаючи боєприпаси, які відповідно до національного законодавства призначені для використання збройними силами або поліцією. Вона також не поширюється на піротехнічні вироби в розумінні Директиви 2013/29/ЄУ про надання піротехнічних виробів на ринку. Додаток I містить перелік, складений відповідно до рекомендацій Організації Об'єднаних Націй, щодо виробів, які вважаються піротехнічними виробами або боєприпасами, що не підпадають під дію цієї Директиви. Директива також не застосовується до боєприпасів, що підпадають під дію статей 12, 13 та 14.

Вимога щодо маркування Вибухові речовини, на які поширюється дія цієї Директиви, повинні бути марковані відповідно до Директиви Комісії 2008/43/ЄС від 4 квітня 2008 року, що встановлює процедуру маркування та відстеження вибухових речовин цивільного призначення відповідно до Директиви Ради 93/15/ЄЕС про відстеження. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компанії у секторі вибухових речовин наносили унікальне маркування на вибухові речовини та на кожну найменшу одиницю упаковки. Якщо вибухова речовина становить ризик, імпортер повинен повідомити про це органи ринкового нагляду.

Європейська комісія опублікувала PDF-файл із поширеними запитаннями та відповідями щодо імплементації цих двох директив.DocsRoom — European Commissionhttps://ec.europa.eu/docsroom/documents/45026/attachments/1/translations/en/renditions/native

Перевезення вибухових речовин Перевезення вибухових матеріалів може здійснюватися лише відповідно до процедури, викладеної в пунктах 2-8 (стаття 11(1)). Для перевезення вибухових матеріалів одержувач повинен отримати дозвіл від компетентного органу держави-члена одержувача. Компетентний орган перевіряє, чи має одержувач законне право на придбання вибухових матеріалів та чи має він необхідні дозволи або авторизації. Будь-який транзит вибухових матеріалів через територію держави-члена повинен бути повідомлений економічним оператором, відповідальним за перевезення, компетентним органам цієї держави-члена, а також має бути отриманий попередній дозвіл держави-члена транзиту (стаття 11(2)).

Для полегшення переміщення вибухових матеріалів з однієї держави-члена до іншої, вони повинні бути марковані відповідно до Директиви 2008/43/ЄС, а також має бути виданий супровідний документ для переміщення вибухових матеріалів у межах Співтовариства. Цей документ вимагає дозволу компетентних органів місця походження, транзитних зон та місця призначення. Типова форма визнається компетентними органами як дійсний транспортний документ. Ця процедура базується на Регламенті (ЄС) № 515/97 про взаємну допомогу між адміністративними органами держав-членів та співпрацю цих органів з Комісією щодо належного застосування митних та сільськогосподарських правил.

Оцінка відповідності Щоб отримати маркування CE, виробник повинен провести оцінку відповідності, підготувати детальну технічну документацію на продукцію та забезпечити її відстеження. Гармонізовані стандарти, необхідні для оцінки відповідності згідно з цією Директивою, як визначено в гармонізованому законодавстві ЄУ, були опубліковані з їхніми назвами та реєстраційними номерами. Декларацію про відповідність ЄУ необхідно зберігати протягом десяти років з дати введення вибухової речовини в обіг (стаття 5(3)).

Процедури оцінки відповідності Для оцінки відповідності, а отже, і для маркування CE, дозволені лише такі модулі:

Модуль B: Перевірка типу ЄУ; Перевірка типу ЄУ є частиною процедури оцінки відповідності, в якій нотифікований орган досліджує та перевіряє технічний проект вибухової речовини та сертифікує, що вона відповідає вимогам, що застосовуються до продукту цієї Директиви. Модуль C2: Відповідність конструкції на основі внутрішнього виробничого контролю з контрольованими випробуваннями продукції через нерегулярні проміжки часу. Модуль D: Відповідність проектним специфікаціям на основі забезпечення якості, пов'язаного з виробничим процесом. Модуль E: Відповідність проектним специфікаціям на основі забезпечення якості, пов'язаного з продуктом. Модуль F: Відповідність конструкції на основі випробувань продукції. Модуль G: Відповідність на основі індивідуальної оцінки.

Модуль B завжди є обов'язковим. Додаткові модулі визначаються виробником. Оцінка відповідності ЄУ повинна відповідати вимогам Додатка IV.

Вся необхідна документація має бути зафіксована та зберігатися протягом десяти років. Виробники та імпортери повинні вказувати свою поштову адресу на вибуховому матеріалі. Інструкції з експлуатації та інформація з безпеки повинні бути написані мовою, яку кінцеві користувачі можуть легко зрозуміти.

Кінцеві користувачі та всі економічні оператори можуть звернутися до органів ринкового нагляду, якщо вони помітять порушення. Список усіх національних органів, відповідальних за цю директиву, опубліковано.

Імплементація Національні імплементації директиви перелічені на вебсайті EUR-Lex.

Австрія В Австрії директива імплементована Федеральним законом про внесення змін до Закону про вибухові матеріали 2010 року (Зміна Закону про вибухові матеріали 2015 року) та зміною до Постанови про зберігання вибухових матеріалів у гірничій промисловості — B-SprLV.

Німеччина У Німеччині ця директива імплементована у П'ятому законі про внесення змін до Закону про вибухові речовини та у Другій постанові про внесення змін до Першої постанови до Закону про вибухові речовини.

Україна Імплементація Директиви 2014/28/ЄУ в Україні здійснена шляхом прийняття національного технічного регламенту у сфері обігу вибухових матеріалів промислового призначення. Зокрема, Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 802 від 3 жовтня 2018 року «Про затвердження Технічного регламенту вибухових матеріалів промислового призначення», який гармонізує українські вимоги щодо безпеки, оцінки відповідності та маркування продукції з нормами ЄУ.

Примітки

Посилання

Про затвердження Технічного регл… | від 03.10.2018 № 802