«Stand Up Comedy» — пісня ірландського рок-гурту U2. Вона є сьомим треком на їхній платівці 2009 року No Line on the Horizon. Робота над композицією розпочалася під час запису в місті Фес, Марокко, проте гурт мав труднощі із завершенням матеріалу, і пісню переробляли численну кількість разів протягом наступних 16 місяців. За цей час назва змінювалася кілька разів: спочатку її називали «For Your Love», згодом — «Stand Up», і нарешті — «Stand Up Comedy».
Текст пісні надихнула кампанія 2008 року Stand Up and Take Action, а кілька рядків відображають схильність вокаліста Боно до гордині. Критики сприйняли запис неоднозначно, хоча в багатьох рецензіях гітарні рифи порівнювали з творчістю Led Zeppelin.
Створення та запис Протягом сесій для No Line on the Horizon «Stand Up Comedy» пройшла через кілька різних ітерацій. Спочатку її розробляли протягом перших двох тижнів запису у Фесі. Композиція написана в тональності фа-дієз мінор. В оригінальній концепції трек містив партії мандолін, що грали в близькосхідному ритмі. Згодом риф змінили, а в приспів додали вигук «for your love». Однак музиканти відчули, що нова гітарна партія надто схожа на пісню The Kinks «You Really Got Me», а текст нагадує однойменну композицію The Yardbirds — «For Your Love», тому від цієї версії відмовилися. U2 переробили пісню з новим рифом, мелодією та текстом, залишивши лише вокал «for your love».
На нову гітарну партію вплинула співпраця Еджа з Джиммі Пейджем та Джеком Вайтом у документальному фільмі 2009 року «Приготуйтеся, буде гучно». Едж вважав ці гітарні рифи одними з найкращих у своїй кар'єрі. Гурт продовжував працювати над фіналізацією пісні під час останніх сесій у грудні 2008 року, через 16 місяців після початку роботи у Фесі. У цей період текст знову переписали.
Продюсер і співавтор Даніель Лануа зазначив, що трек переробляли стільки разів, що в результаті було написано шість різних пісень. Він порівняв створення «Stand Up Comedy» з популярним відео на YouTube «Evolution of Dance». Продюсер Браян Іно вважав, що гурт «загнав пісню в землю, а потім знову повернув до життя», назвавши цей процес «виснажливим». Зрештою для альбому обрали старіший мікс, оскільки гурт побоювався, що фінальна версія здаватиметься слухачам занадто «штучною».
Текст «Stand Up Comedy» надихнула кампанія Stand Up and Take Action — подія 2008 року, коли 116 мільйонів людей зі 131 країни нагадали світовим лідерам про їхню обіцянку подолати бідність до 2015 року. Боно зауважив, що це пісня не про те, як «взятися за руки, щоб світ став кращим», а скоріше про те, як «вибити двері власного лицемірства». Рядки «Stand up to rock stars» (Протистійте рок-зіркам) та «Beware of small men with big ideas» (Стережіться маленьких людей з великими ідеями) відображають ці внутрішні сумніви; Боно назвав останню фразу найсмішнішою на альбомі.
Появи в інших медіа «Stand Up Comedy» є восьмим треком у фільмі Антона Корбейна «Linear», заснованому на історії Корбейна та Боно. Сюжет розповідає про паризького поліцейського, який подорожує Францією та Середземним морем, щоб відвідати свою дівчину в Тріполі. У цьому епізоді поліцейський, якого грає Саїд Тагмауї, продовжує свій шлях крізь гори після обіду. Сцена закінчується його рішенням зупинитися в Кадісі, де починається наступний трек — «Get on Your Boots».
Сприйняття Критики зустріли «Stand Up Comedy» змішаними відгуками. Кріс Джонс із BBC Music назвав її класичною піснею U2, «галасливим, грандіозним жестом, що закликає „встати за любов“ так, як це вміють лише вони». Він відзначив рядок про припинення «допомоги Богу перейти дорогу, наче маленькій старенькій пані», як один із найкращих у доробку Боно. Часопис Q описав гру басиста Адама Клейтона та барабанщика Ларрі Маллена-молодшого як таку, що «виявляє досі невідому фанкову сторону U2», а гітарну роботу Еджа порівняв із Led Zeppelin.
Видання Rolling Stone зауважило, що текст має «майже хіп-хоповий ритм», а гітарний риф назвало сумішшю «Come Together» гурту The Beatles та «Heartbreaker» Led Zeppelin. Водночас портал AllMusic залишився розчарованим, назвавши трек «незграбним білим фанком». Журнал NME назвав композицію «дивовижно нецікавою» та «стандартною рок-піснею», порівнявши її з невикористаним матеріалом часів альбому How to Dismantle an Atomic Bomb.
Примітки