Конфлікт УПА з Угорщиною

Конфлікт між УПА та Угорщиною — збройне протистояння українського визвольного руху з Королівством Угорщина в часи Другої світової війни, яке тривало з весни 1943 року до осені 1944 року.

Відносини УПА (і ОУН) з Угорщиною у роки Другої світової війни з самого початку були ворожими, через окупацію Угорщиною Карпатської України у березні 1939 року, розгром «Карпатської Січі», підконтрольної ОУН та подальшу окупацію угорськими військами західноукраїнських земель починаючи з червня 1941 року.

Протистояння між УПА та Угорщиною почалося в березні 1943 року на Волині. Угорські війська, як союзники Третього Рейху, активно брали участь у антипартизанських акціях. Протягом весни і літа 1943 року відділи УПА здійснювали регулярні напади на угорські гарнізони на залізничних коліях, мостах і шосейних дорогах. Крім цього одним з найпоширеніших засобів отримання зброї було проведення роззброєння деморалізованих угорських гонведів. У більшості випадків захоплених в полон угорців повстанці відпускали на волю. Втрати угорців в сутичках з УПА за весну-літо 1943 року оцінюють приблизно від 300 до 500 убитими і понад 300 полоненими (роззброєними). Це становило близько 1/8 від загальних втрат угорських окупаційних військ в тилу Східного фронту за період з 1 травня 1943 до 1 січня 1944 (4108 чол.)Szabó P. Hungarian soldiers in World War II: 1941—1945 // A Millennium of Hungarian military history.- P. 457..

З осені 1943 року існували спроби угорців налагодити контакти з УПА (наприклад, у жовтні 1943 р.), щоб зменшити кровопролиттяСправка по показаниям члена центрального провода ОУН М. Д. Степаняка от 30 августа 1944 г. о связях ОУН-УПА с венграми // Украинские националистические организации в годы второй мировой войны. Том 2 1944—1945 Москва. РОССПЭН 2012 Стр. 481—483. УПА та Угорщина мали спільного ворога — СРСР. Угорці прагнули уникнути зіткнень, передавали УПА зброю та медикаменти, а в Будапешті в грудні 1943 року відбувалися переговори про майбутню незалежність України, де угорська сторона намагалася налагодити контакти для зменшення протистоянняУгорці співпрацювали з УПА.

Хронологія 1943 У першій половині березня 1943 року за повстанськими даними, невеликий відділ УПА у складі 20-ти стрільців роззброїв угорський батальйон, що відступав на західУПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. (Бойові дії УПА). Ч. II. — Б. м.: Видання Закордонних Частин ОУН, 1960. — С. 8..

На початку березня при переході залізничного переїзду поблизу станції Оженин Острозького р-ну на Рівненщині відділ „Гордієнка“ (сотенний Г. Вротновський) зазнав обстрілу з боку угорської охоронної частини. Тим часом сотня під командуванням „Бурсака“ провела роззброєння угорського гарнізону (60 бійців), що охороняв залізничний міст у с. Ситне Радивилівського р-ну тієї ж області. Полонених угорців відпустили на волюДенищук О. С. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. [У 2 т.] Т. 1. Волинь. — Рівне: ППМД, 2008. — С. 61, 70..

19 квітня 1943 р. між сотнею УПА „Чорноморця“ (Є. Басюка), що нараховувала 120—180 осіб, і ротою гонведів, був тригодинний бій у села Будераж Здолбунівського повіту Рівненської області. На допомогу угорцям прибули німецькі війська, внаслідок чого повстанці змушені були відступити двома групами у Кременецькі і Точевицькі ліси, втративши 2-х поранених і 7 убитих. Серед угорців та німців було 15 вбитих і 19 пораненихДАРО. — Ф. Р-30. — Оп. 2. — Спр. 17. — Арк. 4; Літопис УПА. Нова серія. Т. 9. Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА 1944—1945 рр. — Київ–Торонто, 2007. — С. 112..

В кінці квітня 1943 с. Мости розвідувальний відділ УПА роззброїв 10 угорців, які при цьому добровільно здалися в полон. За спробу втечі 2 противників були вбиті, ще 2 поранені, а решта були відпущені на свободуУПА в Світлі документів з боротьбу за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. (Бойові Дії УПА). Ч. II. — Б. м.: Видання закордонний Частин ОУН, 1960. — С. 11-12..

12 травня 1943 сотня УПА „Цигана“ (Павло Цинко) влаштувала засідку поблизу села Янкевичі (тепер Іваничі) Костопільського району Рівненської області на групу німців, польських поліцаїв і угорців, які поверталися після продовольчої вилазки в українські села, внаслідок чого були повернуті всі відібрані у селян продуктиДенищук О. С. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. [У 2 т.] Т. 1. Волинь. — Рівне: ППМД, 2008. — С. 56..

31 травня 1943 р. німецькі війська за підтримки угорських окупаційних підрозділів оточили Точевицький лісовий масив на Рівненщині, де розташовувався відділ УПА „Чорноморця“ (Євгена Басюка). Під час антиповстанської операції угорські війська, за наказом німців, були залучені до прочісування лісів. Внаслідок тривалої облоги українські партизани були змушені під прикриттям ночі відступити, залишивши на місці постою заміноване поле, вступивши на яке, гонведи зазнали значних втрат. Сам Євген Басюк, за його особистими зізнаннями, отримав у бою 12 поранень. Німці та угорці недорахувалися, за повстанськими даними, 22 особиДАРО — Ф. Р-30. — Оп. 2. — Спр. 17. — Арк. 5; ЦДАВО України. — Ф. 5245. — Оп. 1. — Спр. 954. — Арк. 50; Літопис УПА. Нова серія. Т. 9. — Київ–Торонто, 2007. — С. 112...

10 червня 1943 місцева боївка ОУН під командуванням В. Ткачука („Миколи“) здійснила вдалий напад на взвод угорців (50 осіб) поблизу с. Мощаниця Острозького району, який здійснював охорону залізничної колії. В результаті атаки були роззброєні 20 гонведів. На допомогу ворогу зі станції Кривин Кам'янець-Подільської області прибув бронепоїзд, внаслідок чого повстанці були змушені відступити„Бої и рейди Української повстанчої Армії“. 07.1943 // ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 66. — Арк. 6..

У середині літа 1943 р. відбувся напад відділу УПА на угорську залізничну заставу в с. Михайлівка Радивилівського р-ну. На допомогу угорцям прийшла підмога, і повстанці відступили. У липні 1943 р. відбувся бій між боївкою ОУН-Б на чолі з П. Зваричем („Славко“) і взводом гонведів у с. Тайкури Рівненського району, внаслідок чого було вбито 8 угорців, а решта розбігласьДенищук О. С. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. [У 2-х томах]. Т. 1. Волинь. — Рівне, 2008. — С. 92, 127, 130, 144, 145, 225..

20 липня 1943 р. дійшло до сутичок між відділами УПА й угорським взводом неподалік Шнедської Буди. Із 50 мадярами, які брали участь у бою, загинуло 6 осіб і 2 гонведів було взято в полонБої і рейди Української Повстанчої Армії». 08.1943 // ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 66. — Арк. 9..

13 серпня 1943 р. курінь УПА «Негуса» (командир — Сергій Олеськів) здійснив напад на місце дислокації роти угорських гонведів у с. Сторожів Корецького району. Після запеклого бою, який тривав цілу ніч, угорці зазнали втрат і відступили«Події з терену в/н за серпень 1943 р.». 10.09.1943 р. // ДАРО. — Ф. Р-30. — Оп. 2. — Спр. 15. — Арк. 1–2..

18 вересня 1943 у селі Ситне на Радивилівщині повстанці атакували угорську автоколону з 15-ти вантажівок. Дві машини було знищено, загинуло 9 угорцівОлександр Пагіря. «Між війною та миром: відносини між ОУН і УПА та збройними силами Угорщини (1939-1945)». Торонто; Львів: Літопис УПА, 2014. с. 112.

21 вересня 1943 повстанці організували засідку на автоколону з угорськими військами на шляху Дубно-Радивилів. Внаслідок акції були спалені 3 машини і вбито понад 50 угорських солдатів і офіцерів. Але потім угорцям прийшла підмога, і воїни УПА були змушені відступитиДенищук О. С. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. [У 2 т.] Т. 1. Волинь. — Рівне: ППМД, 2008. — С. 151—152,.

17 грудня 1943 року під час переходу угорського батальйону (500 осіб) у напрямку на Цумань поблизу села Майдан Дубенського району гонведи зіткнулись з відділом УПА, з яким не наважились вступити у бій, розпочавши переговори. За наслідками перемовин між командирами, угорцям було надано право на безперешкодний прохід через територію, підконтрольну повстанцям«Відомості з терену». [Б. д.] // ЦДАВО України. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. 130. – Арк. 80..

24 грудня у селі Великі Цепцевичі два курені УПА «Кори» (Макар Мельник) та «Ярка» (Д. Каленюк) і повстанський відділ під командуванням «Овдія» бели бій з угорською бригадою (близько 2 тис. осіб), під час якого українські партизани зазнали значних втрат і були змушені відступити. У відповідь гонведи спалили кілька садиб у селі та розпочали репресії проти мирних жителів. Внаслідок цього серед селян поширились нарікання на УПА «за зачепку мадярів»Олександр Пагіря. «Між війною та миром: відносини між ОУН і УПА та збройними силами Угорщини (1939—1945)». Торонто; Львів: Літопис УПА, 2014. с. 163.

1944 6 лютого 1944 року у селі Башуки на Кременеччині, з угорського війська до лав УПА дезертирувало 60 гонведів закарпатського походженняОлександр Пагіря. «Між війною та миром: відносини між ОУН і УПА та збройними силами Угорщини (1939—1945)». Торонто; Львів: Літопис УПА, 2014. - с. 185.

26 березня 1944 року охоронна сотня старшинської школи УПА «Олені» в Карпатах під командуванням «Коника» (Михайла Гальо) роззброїла між селами Старий і Новий Мізунь Долинського району роту з 180 угорців, що висувалися з Угорщини на німецько-радянський фронтНескорена Долинщина. Літопис визвольних змагань. Мартирологи, Біографії, спогади, документи, фотографии / Упоряд. М. Борис. — Івано-Франківськ: Нова зоря, 2002. — С. 240—241..

У квітні 1944 р. угорське військо пограбувало с. Пилипи на Коломийщині, забравши з собою у полон 150 селян. Однак у горах поблизу присілку Рунок конвойованих відбив відділ УПА, знищивши 15 угорських конвоїрів6 УПА в світлі документів з боротьби за УССД. 1942—1950 рр. Ч. II. — С. 49..

5 квітня 1944 року в лісі між Боднаровим і Мостищем на Калущині українськими повстанцями було роззброєно угорське військо, яке їхало на 4-х машинахУПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу. 1942—1950 рр. (Бойові дії УПА). Ч. II. — Б. м.: Видання Закордонних частин Організації Українських Націоналістів, 1960. — С. 40; Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Кн. 2. — Львів: Галицька видавнича спілка, 1997. — С. 401..

20 квітня 1944 р. у результаті нападу добре озброєного загону УПА на угорський підрозділ у с. Сівка-Калуська гонведи відступили до Калуша, де, роздавши зброю місцевим полякам, спільно відбили повстанський напад і провели пацифікацію селаZiemie wschodnie. Meldunki tygodniowe Sekcji Wschodniej Departamentu Informacji I Prasy Delegatury Rządu RP na Kraj: kwicień–lipiec 1944 r. Wstęp, wybór i opracowanie. Mieczycław Adamczyk, Janusz Gmitruk, Adam Kosecki — Warszawa–Pułtusk–Kielce, 2006. — S. 74..

6 травня 1944 р. угорське військо у кількості 180 осіб здійснило наїзд на суміжні села Грабівка (Калущина) та Саджава (Богородчанщина), в результаті якого було пограбовано населення, спалено 166 господарств і розстріляно 34 особи. Під час акції на захист населення виступив самооборонний кущовий відділ (СКВ), який, нав'язавши бій і знищивши 30 осіб, змусив угорців відступити до БогородчанПовідомлення про напад мадярів на село Грабівку". «336». 16.06.1944 р. // ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 35. — Арк. 168; «Станиславівщина. Квітень–травень 1944 р. Як відносяться». 07.05.1944 р. // ЦДАВОУкраїни. — Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр. 133. — Арк. 24..

У травні 1944 р. повстанська сотня під командуванням Л. Гринішака («Довбуш») здійснила напад на німецько-угорський гарнізон в Долинщині, який з допомогою місцевих поляків систематично здійснював каральні та мародерські акції в українських селах. Під час бою було вбито 8 угорців і 3 німців, а рота угорців (134 особи) у повному виряді здалась у полон. Втрати УПА становили: один вбитий і чотири поранені. Всіх полонених гонведів повстанці відпустили на волюНескорена Долинщина. Літопис визвольних змагань. Мартирологи, біографії, спогади, документи, фотографії / Упоряд. М. Борис. — ІваноФранківськ: Нова зоря, 2002. — С. 13, 472..