Двостороннім гравцем () у видах спорту, які передбачають виконання функцій як у нападі, так і в захисті (наприклад, футбол, баскетбол, хокей), називається гравець, однаково вправний в обох цих аспектах гри. Особливо це стосується дисциплін, де команди по черзі змінюють фази гри (як-от американський футбол чи бейсбол), а більшість учасників мають вузьку спеціалізацію.
Футбол
Яскравим прикладом двосторонніх гравців у футболі є півзахисники, що грають у форматі «box-to-box» (буквально — «від майданчика до майданчика»). Вони здатні як повертатися до власного штрафного майданчика для блокування ударів, підкатів чи перехоплень, так і просуватися з м'ячем до штрафної зони суперника, намагаючись забити гол. Помітні приклади півзахисників, що грають у такому форматі — Лотар Маттеус, Кларенс Зеєдорф, Бастіан Швайнштайгер, Стівен Джеррард, Йохан Нескенс, Сократеш, Патрік Вієйра, Браян Робсон та Рой КінThe Best Box-to-Box Midfielders of All-Time.
Останнім часом до гравців двосторонньої спеціалізації все частіше відносять фулбеків. Ця традиційно захисна позиція набуває значно більшої атакувальної ролі, ніж раніше. Крайні захисники часто взаємодіють із вінгерами на фланзі, а тактичні схеми без вінгерів (наприклад, ромбоподібна 4–4–2) вимагають від фулбека контролю над усією протяжністю флангу.
Гравці, які грають як на позиції воротаря, так і на позиції польового гравця, на вищих рівнях гри дуже рідкісні. Серед небагатьох, хто виступав у різних матчах або як польовий гравець, або як воротар, були захисник , який розпочав один матч у 1971 році за «Челсі» як воротар, та Боббі Кларк — голкіпер збірної Шотландії, який провів два матчі ліги за «Абердин» як захисник, поступившись місцем у воротах .
Бували випадки, коли команда втрачала всіх своїх основних воротарів через травми або червоні картки, і польовий гравець до кінця матчу, але в цілому це рідкість.
Штатним воротарям не заборонено протягом одного матчу поєднувати основну свою позицією з грою в , хоча це зі зрозумілих причин є ризикованим. Прикладами є гра на виходах, виконання пенальті чи вільних ударів, або. Якщо команда програє з різницею в один м'яч ближче до кінця матчу і призначено кутовий або штрафний удар, воротар може підбігти до нападу, щоб спробувати забити .
Баскетбол
«Двосторонній» баскетболіст — це гравець, який демонструє високу ефективність як у нападі, так і в захисті.
Низка видатних представників Національної баскетбольної асоціації за свою кар'єру здобували як титул Найціннішого гравця (MVP), так і звання Захисника року. Зокрема, це Майкл Джордан, Хакім Оладжувон, Девід Робінсон, Кевін Гарнетт та Янніс Адетокунбо. При цьому Джордан, Оладжувон та Адетокунбо ставали володарями обох нагород в межах одного сезону.
У Жіночій національній баскетбольній асоціації (WNBA) званнями та в різні часи були відзначені Йоланда Ґріффіт, Шеріл Свупс, Ліза Леслі, Лорен Джексон, Кендейс Паркер, Таміка Кетчінгс, Сільвія Фоулз та . Ґріффіт, Свупс, Леслі, Джексон та Вілсон вигравали обидві нагороди протягом одного року, а Шеріл Свупс вдалося повторити це досягнення двічі.
Хокей з шайбою
У Національній хокейній лізі термін () використовується для позначення нападника, який відповідає як за захисні, так і за наступальні аспекти гри. Найкращий двосторонній форвард отримує Приз Френка Дж. Селке. Також використовується термін «двосторонній захисник» (two-way defenseman) для опису гравця, що грає переважно як захисник, але часто також активно долучається до атакувальних дій.
Деякі хокеїсти протягом кар'єри змінювали спеціалізацію, виступаючи і як захисники, і як нападники. Наприклад, розпочинав професійний шлях у захисті, але з 2022 року заявлений як форвард. Дастін Бафлін починав юніорську кар'єру в обороні, згодом грав на позиції правого нападника за «Чикаго Блекгокс», а після переходу до «Атланта Трешерс» знову повернувся до захисту. Аналогічно Брент Бернс неодноразово змінював позицію між правим флангом нападу та захистом протягом своєї багаторічної кар'єри..
Лише двоє гравців в історії НХЛ вигравали одночасно Пам'ятний трофей Гарта (найціннішому гравцеві ліги) та Пам'ятний трофей Джеймса Норріса (найкращому захиснику): тричі це вдавалося Боббі Орру та один раз — Крісу Пронгеру. В обох випадках гравці здобували обидві нагороди в межах одного сезону.
Американський футбол
НФЛ За одновзводної системи участь одного гравця у грі як у нападі, так і в захисті була нормою. В наш час подібне трапляється рідко, насамперед через високий ризик травматизму в умовах надмірного навантаження.
Нижче наведено приклади гравців, які виступали «по обидва боки м'яча» після відмови від одновзводної системи. Розглядаються випадки гри в командах нападу та захисту без урахування участі у спецкомандах (наприклад, суміщення основної ролі з функціями пантера, ретернера чи апбека).
був захисту, який періодично виходив у нападі. Винятком став , в якому він більшу частину ігрового часу провів в нападі на позиції ресивера.
був лайнменом захисту команди «Чикаго Берс» з 1985 по 1993 рік, але іноді грав на позиції фулбека на лінії воріт і встановив рекорд для найважчого гравця, який забив тачдаун — з його габаритами і вагою 152 кг, Перрі має прізвисько «Рефрижератор».
Колишній гравець команди «Сент-Луїс Ремс» підписав контракт на позицію ресивера у 2003 році, а у 2005 році був переведений на позицію сейфті, де здійснив 58 сольних захватів та 4 перехоплення. Наступного сезону, вже у складі «Детройт Лайонс», Феррі знову перейшов на позицію ресивера, де прийняв 98 пасів (друге місце в НФЛ), пробіг 1086 ярдів на прийомі та забив 6 тачдаунів. Феррі залишався на позиції ресивера до 2009 року, коли у складі «Клівленд Браунс» був знову поставлений на позицію сейфті, а також грав на позиції нікельбека.
, знаменитий як ресивер (а також ретерн-спеціаліст), в сезоні 2004 року провів у «Нью-Інгленд Петріотс» значну частину часу на позиції корнербека, замінюючи травмованих гравців стартового складу, і здійснив три перехоплення, посівши друге місце серед гравців «Патріотс» того сезону. Також він виходив на заміни корнербеків у сезонах 2005 та 2006 років.
Лайнбекер (який кілька років був товаришем вищезгаданого Брауна по команді «Нью-Інгленд Петріотс») часто виступав на позиції тайт-енда або фулбека в ситуаціях на короткій дистанції біля лінії воріт. За свою кар'єру він забив десять тачдаунів як ресивер протягом регулярного сезону та ще два під час плей-оф.
, відомий як фулбек команди «Балтимор Рейвенс», у коледжі був лайнменом захисту. «Рейвенс» найняли його на позицію фулбека у 2017 році, підписавши з ним контракт як з вільним агентом. Протягом перших трьох сезонів він також грав на позиції лайнмена захисту, дефенсив-текла, включно з третім сезоном у 2019 році, коли його обрали стартовим фулбеком для участі у Pro Bowl-2020.
з команди «Лос-Анджелес Чарджерс» підписав контракт на позицію лайнмена захисту у 2023 році, а вже наступного року почав грати на позиції фулбека. , Метлока, також тренував раніше згаданого Патріка Рікара, що також здійснив подібний перехід від захисника до фулбека.
з команди «Джексонвілл Джагуарс» грає як на позиції ресивера, так і на позиції дефенсив-бека.
Коледжний футбол
У середині 1980-х років видатним двостороннім гравцем був , що грав як вайд-ресивер та хафбек у нападі, дефенсив-бека (корнербека і стронг-сейфті) в захисті і, на додачу, ретернером у спецкоманді. Локбаум двічі потрапляв до п'ятірки найкращих у розіграші , а пізніше був введений до .
в Університеті штату Огайо грав як корнербек, ресивер, а також ретернер.
був включений до першої команди All-American у Стенфорді в 2010 році, де на позиції лайнбекера здійснив 51 захват, а граючи як фулбек (переважно в розіграшах на лінії воріт) набрав 46 ярдів і забив 5 тачдаунів. У грі проти Нотр-Даму він забив тачдауни як в нападі, так і в захисті з різницею в 13 секунд ігрового часу — пробіг 1-ярдовий тачдаун з лінії воріт як фулбек, а в наступному 20-ярдовому розіграші як лайнбекер перехопив пас і знову здійснив тачдаун.
Під час навчання в Каліфорнійському університеті у 2013 і 2015 роках лайнбекер грав також на позиції хафбека та обидва рази отримав від нагороди «Гравець року в нападі та захисті».
грав на позиції як вайд-ресивера, так і корнербека у командах Джексонського університету у 2022 році та Університету Колорадо у 2023 та 2024 роках. Його головним тренером обидва рази був згаданий вище Дейон Сандерс, також у минулому відомий, як двосторонній гравець. 29 листопада 2024 року Хантер став першим гравцем команди з 1996 року, який забив 3 тачдауни в нападі та здійснив перехоплення у захисті. Наприкінці свого юніорського сезону він виграв Трофей Гейсмана 2024 року. Крім того, він унікальним чином отримав і як найкращий гравець захисту, і як найкращий ресивер.
Бейсбол
Традиційно у бейсбольній команді грали 9 людей, і всі вони по черзі виходили на позицію , в тому числі . Оскільки пітчери витрачають весь час на тренування неймовірно складних кидків, вони зазвичай дуже невміло відбивають м'яч, і вихід пітчера з бітою майже завжди означав гарантований . ж рідко . Через це у сучасній Головній лізі бейсболу мало гравців, які грають на двох напрямках, а в Американській лізі поняття двостороннього гравця практично перестало існувати ще з 1973 року, коли правила дозволили командам мати десятого гравця — , який займається лише тим, що виходить відбивати замість пітчера. В Національній лізі до 2022 року пітчери все ще мали відбивати самостійно, але зазвичай це у них виходило погано: у 2017 році для пітчерів становив 0,124, що значно гірше за середній показник по лізі — 0,255.
До Сьохея Отані, який з 2021 року прославився як двосторонній бейсболіст, Бейб Рут у 1918 та 1919 роках був останнім гравцем у вищих лігах, який в одному сезоні провів 100 інінгів як пітчер та мав 200 як беттер. досягав такого ж результату щорічно у сезонах з 1921 по 1927 рік у , але на той час вони не вважалися вищими лігами.
Двосторонні гравці досі поширені в коледжному бейсболі, і найкращому такому гравцеві вручається . Однак, на рівні вищої ліги гравець зазвичай краще вміє або кидати м'яч, або відбивати його, і рідко поєднує ці види діяльності.
Починаючи з сезону 2020 року в MLB командам офіційно дозволили кваліфікувати гравця як двостороннього. Щоб отримати таку кваліфікацію, гравець повинен досягти наступних показників в MLB: зіграти щонайменше у 20 іграх як позиційний гравець або призначений відбивач, маючи принаймні 3 виходи на біту в кожній ігрі; відпрацювати як пітчер щонайменше 20 інінгів. Отримавши кваліфікацію двостороннього, гравець зберігає цей статус до кінця поточного сезону та протягом наступних двох сезонів. Двосторонні гравці не враховуються в запровадженому у 2020 році ліміті у 13 пітчерів в активному складі команди (14 для ігор регулярного сезону після 1 вересня), а також не підпадають під запроваджене тоді ж у 2020 році обмеження щодо участі у пітчингу позиційних гравців.
У 2017 році команда «Тампа-Бей Рейз» обрала двостороннього гравця і почала розвивати його як пітчера та , і в сезоні 2019 року він дебютував у MLB як пітчер та призначений відбивач.