Абу Муса Абдуллах ібн Кайс аль-Ашарі (; 603, суч. Ємен — , , суч. Саудівська Аравія) — мусульманський політичний діяч, сподвижник пророка Магомета.

Біографія Абу Муса аль-Ашарі народився в містечку Забід, що у Ємені, там же разом зі своєю родиною прийняв іслам. Для знайомства з мусульманами виїхав до Ефіопії, де знаходилися мусульмани-емігранти. Разом із Муазом ібн Джабалем знайомив єменців із положеннями ісламської релігії.

Після завоювання Мекки в 629 році Абу Муса був названий серед тих, кого Магомет відправив у експедицію до АвтасуWaqedi, Mughazi, pp.915-16, London 1966. Через 2 роки його було призначено одним із намісників Ємену, де він залишався до того, як було утверджено халіфат Абу Бакра, до якого він приєднався у боротьбі з місцевим лідером руху рідда (дослівно, відступництвом).

Будучи намісником Басри та Куфи, сприяв розвитку наук та систем освіти, будував об'єкти суспільного значення та комунікації. Після Сиффінської битви Абу Муса аль-Ашарі відійшов від політики та поїхав до Мекки. Кінець життя він провів у затворництві та усамітненні. Абу Муса аль-Ашарі є передавачем близько 360 хадісів.

Військово-політична діяльність Оселився в Медіні після битви при Хайбарі. Брав участь також у завоюванні Мекки, битві при Хунайні та поході на Табук . Після смерті пророка Мухаммада був призначений праведним халіфом Умаром намісником Хадрамаута (Південна Аравія), проте потім він подав у відставку і вирушив на війну до Іраку, де йому було доручено завоювання Нусайбіна . Після завоювання Нусайбіна був призначений намісником Басри. Абу Муса аль-Ашарі переміг персів, на чолі з Хурмузаном і зайняв Хузестан, яка закінчилася невдалою спробою персів повернути Хузестан у битві при Кадісії.

За наказом халіфа Умара Абу Муса аль-Ашарі замінив Аммара ібн Ясіра як намісника Куфи, проте, через деякий час, знову повернув його на посаду намісника Басри. Абу Муса аль-Ашарі відіграв важливу роль у завоюванні Ісфахана у 23 році хіджри. У 650 році халіф Осман призначив намісником Басри Абдуллаха ібн Аміра, а через 5 років знову призначив намісником Куфи Абу Мусу аль-Ашарі.

Сиффінська битва Після битви при Сиффіні протиборчі сторони домовилися створити третейський суд. Оточення халіфа Алі ібн Абу Таліба наполягло на тому, щоб його представником був Абу Муса аль-Ашарі, хоча сам Алі не хотів цього. На третейському суді Абу Муса оголосив про те, що обидві сторони неправі і повинні подати у відставку. За словами Абу Муси, мусульмани повинні були обрати нового халіфа, як було обумовлено до цього. Представник Муавії І, Амр ібн аль-Ас відмовився оголошувати про його скидання з посади намісника Сирії, тим самим порушивши раніше досягнуту домовленість. Після цього шанси на мирне вирішення проблеми були втрачені.

Внесок у розвиток ісламу Незважаючи на репутацію Абу Муси як солдата та політика, його також хвалили за виразне читання Корану, він пов'язаний з однією з ранніх версій (машахеф), яка була замінена редакцією Османа. Деякі варіанти версії Абу Муси збереглися. Він також був шанованим факіхом і вважався одним із провідних суддів у ранній мусульманській історії. Люди про нього казали: «Суддів у цій уммі четверо: Умар, Алі ібн Абі Таліб, Абу Муса та Зайд ібн Сабіт». Абу Мусі також приписують переказ численних хадисів, а також те, що він був предком засновника ашарітської богословської школи в ісламі, Абу аль-Хасана аль-АшаріA. Jeffery, Materials for the History of the Text of the Quran, Leiden, pp. 209-11, Leiden 1937.

Примітки

Література

Ализаде А. А. Абу Муса аль-Ашари // Исламский энциклопедический словарь. — М. : Ансар, 2007. — С. 34. — ISBN 978-5-98443-025-8. (CC BY-SA 3.0) al-As̲h̲ʿarī, Abū Mūsā / Veccia Vaglieri, L. // Encyclopaedia of Islam. 2nd ed : [англ.] : in 12 vol. / ed. by P. J. Bearman, Th. Bianquis, C. E. Bosworth, E. van Donzel, W. P. Heinrichs et al. — Leiden : E.J. Brill, 1960—2005. (платн.) Ansari, Mohammad; Bouri, Ali-Akbar. Abū Mūsā al-Ashʿarī // Encyclopaedia Islamica / General Editors: Wilferd Madelung and Farhad Daftary. Leiden: Koninklijke Brill Sunni view Abu Musa al-Ashari