Іюнь Лі (кит. 李翊雲 — Лі Іюнь) (нар. 4 листопада 1972 року) — письменниця китайського походження та професорка, яка з моменту вступу до аспірантури живе та працює в Сполучених Штатах. Пише виключно англійською мовою. Її оповідання та романи здобули кілька нагород, зокрема премію PEN/Hemingway Award та премію Guardian First Book Award за збірку оповідань «Тисяча років добрих молитов», премію PEN/Jean Stein Book Award 2020 року за роман «Там, де закінчуються причини» та премію PEN/Faulkner Award 2023 року за художню літературу за роман «Книга гуски». Збірка оповідань «Дитина середи» була фіналісткою Пулітцерівської премії. Вона є редакторкою бруклінського літературного журналу «A Public Space».
Життєпис Лі народилася та виросла в Пекіні, Китай. Її мати була вчителькою, а батько працював фізиком-ядерником. У книжці «Дорогий друже, з мого життя я пишу тобі у твоє життя» Лі розповідає про моменти зі свого дитинства, зокрема про жорстоке поводження з боку матері.
1991 року Лі пройшла обов'язкову річну службу в Народно-визвольній армії у Сіньяні, що було частиною її зобов'язань перед вступом до коледжу. Здобувши ступінь бакалавра наук у Пекінському університеті 1996 року вона переїхала до США. 2000 року здобула ступінь магістра наук з імунології в Університеті Айови. Залишила програму докторату з імунології, щоб продовжити письменницьку діяльність. 2005 року здобула ступінь магістра образотворчих мистецтв у галузі творчої документальної та художньої літератури за програмою Nonfiction Writing Program та Writers' Workshop в Університеті Айови.
Оповідання та есеї Лі друкували в The New Yorker, The Paris Review, Harper's та Zoetrope: All-Story. 2007 року за двома оповіданнями зі збірки «Тисяча років добрих молитов» режисер Вейн Ванг зняв фільми: «Принцеса Небраски» та заголовну історію, яку Лі адаптувала сама.
З 2005 по 2008 рік Лі жила в Окленді, Каліфорнія, з чоловіком та двома синами. У цей час вона викладала в Міллс-коледжі. 2008 року переїхала з Окленда, щоб приєднатися до викладацького складу кафедри англійської мови Каліфорнійського університету в Девісі. З 2017 року викладає творче письмо в Принстонському університеті.
2012 року в Лі стався нервовий зрив, і вона двічі намагалася покінчити життя самогубством. Після одужання та виписки з лікарні вона втратила інтерес до художнього письма. Упродовж цілого року вона зосередилася на читанні кількох біографій, мемуарів, щоденників та журналів. За її словами, читання про життя інших людей «було для неї втіхою».
Внаслідок пережитої депресії вона написала мемуари 2017 року «Дорогий друже». Через кілька місяців після виходу книжки її 16-річний син Вінсент покінчив життя самогубством. Вона дослідила це питання у романі 2019 року «Де закінчуються причини».
У вересні 2022 року Лі видала «Книгу гуски» — оповідь про літературну містифікацію, яку вигадали дві тринадцятирічні дівчини в повоєнній Франції. Газета «Нью-Йорк Таймс» назвала її «екзистенційною притчею про складні мотиви, які стоять за тим, як і чому ми пишемо історії». У квітні 2023 року роман здобув премію PEN/Faulkner Award за художню літературу.
Лі викладала художнє письмо в Каліфорнійському університеті в Девісі та є професоркою творчого письма в Центрі мистецтв Льюїса Принстонського університету.
2022 року Лі призначили директоркою Програми творчого письма в Принстонському університеті, на цій посаді вона змінила Джумпу Лахірі.
16 лютого 2024 року 19-річний син Лі, Джеймс, загинув під колесами поїзда в Принстоні. Бюро судово-медичної експертизи округу Міддлсекс визнало його смерть самогубством. 2025 року Лі видала книжку «Речі в природі просто ростуть» (), мемуари про смерть Вінсента та Джеймса, а також роздуми про те, як слова не завжди спрацьовують, але без них не обійтися. Книжку номінували на Національну книжкову премію 2025 року за публіцистику.
Нагороди та почесні відзнаки Лі здобула кілька відомих стипендій, зокрема резиденцію від Фонду Ланнана в Марфі, штат Техас; стипендію Фонду Макартура; та грант Гуггенгайма.
2007 року журнал «Granta» заніс Лі до списку «21 найкращий молодий американський романіст». 2010 року журнал "The New Yorker заніс її до списку «20 до 40».
2012 року Лі обрали суддею премії «Історія» після того, як 2010 року вона сама була фіналісткою цієї премії, а 2013 року була суддею Міжнародної Букерівської премії.
2014 року Лі здобула премію Бенджаміна Г. Данкса Американської академії мистецтв і літератури. 2020 року здобулалітературну премію Віндгема-Кемпбелла за художню літературу, а 2022 року — премію PEN/Malamud, яка «відзначає письменників, що продемонстрували виняткові досягнення у формі оповідання».
2023 року Лі обрали членкинею Королівського літературного товариства як міжнародну письменницю.
2024 року Лі була фіналісткою The Story Prize.
Лі обрали членкинею журі Букерівської премії 2024 року разом із Едмундом де Ваалем (голова), Сарою Коллінз, Джастіном Джорданом та Нітіном Соні. +Нагороди за твориРікНазваПреміяРезультатПрим.2005Тисяча років добрих молитовМіжнародна премія імені Френка О’Коннора за оповіданняПереможець2006Каліфорнійська книжкова премія за художню прозуПереможецьПремія газети The Guardian за найкращу дебютну книгуПереможецьПремія ПЕН/Гемінґвея за дебютний романПереможець—Літературна премія Вайтинга за художню прозуПереможець2010Золотий юнак, смарагдова дівчинаПремія The StoryФіналістВолоцюгиСписок найкращих книг для дорослих за версією RUSAУ списку2011Золотий юнак, смарагдова дівчинаМіжнародна премія імені Френка О’Коннора за оповіданняУ короткому спискуЛітературна премія NCIBA «Книжка року» у номінації «Художня проза»ПереможецьЛітературна нагорода Коледжу святого ФранцискаФіналістВолоцюгиДублінська літературна преміяФіналіст2015Захищена жінкаЛітературна премія газети Sunday Times за оповіданняПереможець2020Там, де закінчуються причиниКнижкова премія ПЕН/Жан СтайнПереможець2023Книга гускиМедаль Ендрю КарнегіУ довгому спискуПремія ПЕН/Фолкнера за художню прозуПереможець2024Дитина середиПулітцерівська преміяФіналіст2025Речі в природі просто ростутьПремія Бейлі ҐіффордУ довгому спискуНаціональна книжкова премія США у категорії «Нехудожня література»Фіналіст2026Речі в природі просто ростутьМедаль Ендрю КарнегіПереможець
Публікації Романи
Мемуари
Коротка проза Збірки
Переклади українською
Примітки