Міст Тіонгзионг () — міст через Червону річку на старому Трансв'єтнамському шосе, що з'єднує мікрорайони та з мікрорайоном у місті ХанойHa Long Bay: travel survival kit Hoàng Hải Phạm - 2000 Page 24 "The route starts from Hanoi, goes across Chương Dương bridge and Chui bridge (5km).". Це перший великий міст, цілком спроєктований і зведений в'єтнамською стороною без будь-якої технічної допомоги іноземних інженерів. На цьому мосту в'єтнамські інженери-мостовики випробували власні силиChuong Duong Bridge, Ha Noi "The first modern bridge was designed and built by Hanoian engineers and workers. The construction of the Chương Dương Bridge began on October 10, 1983 and finished on June 30, 1985.", аби надалі самостійно проєктувати й будувати інші великі мости. На обох кінцях мосту досі збереглися металеві таблички з назвою споруди та строками будівництва: «Міст Тіонгзионг — 10.1983 - 6.1985».

Історія

У 1980-х роках XX століття в усьому Ханої лише міст Лонгб'єн перетинав Хонгху. Через надто вузьку смугу для автомобілів затори виникали постійно, і міст навіть жартома називали найдовшим у світі, адже його подолання могло тривати кілька годин. Тим часом Тханглонг ще перебував на стадії будівництва і, навіть після завершення, не міг суттєво розвантажити транспорт через віддаленість від центру. Тому спорудження нового мосту, який би забезпечив прямий доступ до центру Ханоя, стало першочерговим завданням; початково планувалося звести тимчасовий підвісний міст. На початку будівництва проєкт мав назву «Весняний підвісний міст» (). Керівництво будівництвом було доручене новопризначеному заступнику міністра Буї Зань Лиу ().

Буї Зань Лиу разом із керівництвом Міністерства транспорту переконав Уряд у доцільності спорудження постійного сталевого мосту зі швидкістю, запланованою для тимчасової конструкції. Після отримання згоди було вирішено використати залишкові матеріали — зокрема сталеві елементи, призначені для будівництва моста Тханглонг, а також численні балки залізничних мостів. Для пристосування цих елементів до стандартів автомобільного мосту, подібного до мосту Тіонгзионг, було здійснено їхнє переобладнання за унікальною технологією, що не мала аналогів у світі.

Через один рік і дев'ять місяців, 30 червня 1985 року, міст Тіонгзионг було урочисто відкрито — на 12 місяців раніше запланованого терміну, що повністю усунуло затори на мосту Лонгб'єн.

З 2002 року міст піддавався ремонту та посиленню.

Технічні характеристики

Основну частину моста складають прогони зі сталевою конструкцією у кількості 21 прогін: 11 прогінів зі сталі, 10 прогінів з залізобетону, з яких 7 розташовано на стороні центру, а 3 — на стороні району Лонгб'єн. Сталеві балкові прогіни мають конструкцію, складену з окремих балочних елементів, з'єднаних за системою трикутної геометричної в'язі. Це особливий тип балок довжиною 89,28 м, унікальний для цього моста. В'єтнамські інженери творчо адаптували два типи балок (105,28 м та 73,28 м) до нестандартного розміру 89,28 м, раціонально використовуючи доступні вітчизняні матеріали.

Загальна довжина: 1230 м Вантажопідйомність: H30 Розподіл руху: міст розділено на 2 автомобільні смуги руху і двома консолями по 5 м з кожного боку для легкого транспорту. Проєктна організація: Інститут проєктування транспортних магістралей (нині — Генеральна компанія консалтингу та проєктування транспортних комунікацій та логістики TEDI) Будівельна організація: Об'єднання транспортних підприємств регіону 1 та спеціалізоване будівельне підприємство моста Тханглонг

Примітки