Завод котунів Гол-Гохар (GMIC) – підприємство іранської металургійної галузі в провінції Керман, що належить Golgohar Mining and Industrial Company (GMIC).
В 1990-х роках GMIC почала розробку залізорудного родовища Гол-Гохар. З плином часу вирішили створити поруч з ним виробництво котунів проєктною потужністю 5 (за іншими даними – 5,3) млн тонн на рік, що стало до ладу в 2010 році (також відоме як проєкт Гол-Гохар 1).
В 2015-му в межах проєкту Гол-Гохар Сірджан ввели в дію другу лінію з виробництва котунів проєктною потужністю 5 млн тонн на рік. Як і у випадку з першою лінією, технологію надала фінська компанія Outotec.
Дві лінії котунів мають споживати більшість виробленого GMIC залізорудного концентрату (в 2018/2019 іранському році GMIC видала 15,6 млн тонн концентрату). Також відомо, що лише за перший квартал 2020/2021 іранського року GMIC виробила 3,09 млн тонн котунів, а за 10 місяців 2021/2022 року – 10,4 млн тонн котунів. Серед споживачів котунів є розташовані поруч металургійні заводи компаній Golgohar Iron and Steel Development та Sirjan Jahan Steel.
Завод потребує значних обсягів природного газу, поставки якого до регіону забезпечує трубопровід Сархун – Керман.
Варто відзначити, що поряд з родовищем Гол-Гохар також виникли заводи котунів компаній Gohar Zamin Iron Ore (розробляє одне з рудних тіл Гол-Гохар) та Sirjan Iranian Steel.
Примітки