Українці в Гватемалі (ісп. Ucranianos en Guatemala) — нечисленна українська громада, що проживає на території Республіки Гватемала. Громада є однією з найменших у Центральній Америці та складається переважно з інтелігенції, фахівців технічних галузей, підприємців та членів змішаних родин. За оцінками активістів та даними консульських установ, чисельність українців у країні становить від 100 до 250 осіб, більшість із яких зосереджена в столиці — місті Гватемала, а також у місті Антигуа-Гватемала.

Історія Історія формування українського осередку в Гватемалі не має глибокого коріння і розпочалася переважно у другій половині XX століття. На відміну від великих хвиль еміграції до Канади чи Бразилії, до Гватемали прибували поодинокі представники діаспори. Значний поштовх розвитку громади відбувся після 1991 року, коли до країни приїхали українські викладачі музики, лікарі, цивільні інженери та науковці. Окрему групу складають українці, які працюють у сфері сільського господарства (зокрема у вирощуванні кави та екзотичних фруктів) та туризму. Після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році Гватемала стала однією з небагатьох країн регіону, яка на найвищому державному рівні підтримала Україну, що сприяло безпечному перебуванню там невеликої кількості вимушених переселенців.

Мова Мовна ситуація в громаді характеризується повною інтеграцією в іспаномовне середовище, яке є необхідним для життя та ведення бізнесу в Гватемалі. Українська мова зберігається як інструмент приватної комунікації в родинах та під час неформальних зустрічей громади. Через розпорошеність українців у країні відсутні суботні школи чи регулярні мовні курси, проте ідентичність підтримується через цифрові платформи та соціальні мережі. Багато членів громади також вільно володіють англійською мовою через активну співпрацю з міжнародними організаціями.

Релігія Релігійне життя українців Гватемали позбавлене національних церковних структур. Віряни зазвичай відвідують місцеві парафії Католицької церкви, яка має домінуюче значення в країні, або долучаються до нечисленних православних громад грецької традиції. Останніми роками релігійні свята, такі як Великдень, стали приводом для згуртування українців незалежно від їхньої конфесійної приналежності, виконуючи роль культурних заходів.