«Мистецтво управління державою: стратегії для світу, що змінюється» — це книга про політику та міжнародні відносини, яка написана Маргарет Тетчер у 2002 році та опублікована видавництвом Harper Perennial.
Анотація Маргарет Тетчер аналізує уроки, отримані під час Холодної війни, а також пише про те, що Сполучені Штати є єдиною наддержавою, що залишилася, та про відповідальність, пов'язану з цим тягарем.
Один з розділі книги висвітлює небезпеки, притаманні Балканам, враховуючи нестабільність регіону та зростання ісламського екстремізму.
Одне з тверджень є широко розтиражования, що на Близькому Сході не буде миру, поки Саддама Хусейна не відсторонять від влади. У книзі також зазначалося, що Ізраїль повинен обміняти землю на мир, і що Європейський Союз є «фундаментально нереформованим», «класичним утопічним проектом, пам'ятником марнославству інтелектуалів, програмою, неминуча доля якої — провал». Маргарет Тетчер стверджувала, що Британія повинна переглянути умови членства або вийти з ЄС та приєднатися до Північноамериканської зони вільної торгівлі. Один з розділів книги розповідає про, що Тетчер змінила свої погляди на зміну клімату з часу свого виступу на Генеральній Асамблеї ООН у 1989 році.
Книгу було присвячено колишньому президенту США Рональду Рейгану.
Відгуки на книгу Білл Еммотт, пишучи в Los Angeles Times, сказав: «Європейці, азіати, латиноамериканці (крім Піночета) та африканці просто не мають шансів в очах Маргарет Тетчер. Вони не пов'язують свої політичні та правові цінності з Великою хартією вольностей. Усі вони, на її думку, колективісти, а не волелюбні особистості. Досить дивно, що, підтримавши членство Великої Британії в Європейському економічному співтоваристві в 1970-х роках і сприяючи розширенню цього ринку під час свого перебування на посаді прем'єр-міністра, вона тепер вважає, що Британія повинна залишити це жахливе угруповання, яким керують бюрократи та іноземці. Критикувати європейські країни та європейські інституції — це нормально: адже справді є багато чого критикувати та змінювати. Але в цій книзі Тетчер йде далі, стверджуючи, що Європі завжди не слід довіряти, тому що вона повна європейців, а за її життя європейці завжди створювали проблеми».
Френсіс Мод, пишучи для New Statesman,зазначав: «Остання, за її словами книга Тетчер насправді не відповідає тому, що в ній написано. Її назва натякає на посібник для практиків державного управління, свого роду „Государя“ Макіавеллі для сучасників. Такі практики вважатимуть „Мистецтво управління державою“ вартим прочитання, як і всі, хто цікавиться міжнародними справами, оскільки це виклад поглядів Тетчер на світ, його недавню історію та те, що слід робити. Вона охоплює широкий спектр подій, детально їх аналізує і, як слід було очікувати, дає прямолінійні рецепти. А рецептів є вдосталь».
Майкл Коллінз написав у журналі «Contemporary Review» : «Книга „Мистецтво управління державою“ спрямована як на тих, хто приймає рішення в США, так і на місцевих читачів. Фактично, менше п'ятої частини цього авторитетного та глибокого огляду поточних світових справ у книзі стосується Європейського Союзу. Більшість із них складаються зі спостережень, отриманих під час зустрічей зі світовими лідерами та брифінгів з надійних джерел. Леді Тетчер застосовує типовий практичний підхід до реалій силової політики та попереджає, що в найближчому майбутньому буде застосовано ядерну зброю на полі бою. Однак, „з кінця холодної війни“, — стверджує вона, — „Захід втратив пильність“. Дві держави вийшли великими переможцями в кінці холодної війни: Сполучені Штати та Китай».
Примітки