Proteoarchaeota - царство архей виділене в 2014 року на основі філогенетичних дослідженнь британськими вченими
Опис Найголовніша особливість протеоархей (особливо ліній з Асгард-архей) — наявність у їхньому геномі великої кількості білків, які раніше вважалися унікальними для еукаріотів. Вони мають гени для кодування аналогів актину, тубуліну, а також систем везикулярного транспорту та модифікації мембран. Це свідчить про те, що складний клітинний скелет почав зароджуватися ще до появи перших справжніх еукаріотів. Довгий час будова цих організмів залишалася невідомою. Проте перша успішно культивована в лабораторії протеоархея (Prometheoarchaeum syntrophicum) показала, що клітини мають сферичну форму діаметром близько 550 нм, але здатні утворювати довгі, часто розгалужені вирости (щупальця). Ці вирости, ймовірно, використовуються для контакту з іншими мікроорганізмами. Більшість відомих протеоархей є суворими анаеробами (живуть без кисню) і мешкають у специфічних умовах — глибоководних осадах, морських гарячих джерелах (чорних курцях) чи геотермальних підземних водах. Вони є хемолітоавтотрофами або органотрофами. Багато з них використовують для дихання сірку, залізо, марганець або залучені до процесів метаногенезу.
Філогенія
Proteoarchaeota — надгрупа архей, яку в 2014 році запропонувала команда вчених на чолі з Томом Вільямсом.Williams, T. A., et al. (2014). "An archaeal origin of eukaryotes supports only two primary domains of life". Nature, 504(7479), 231-236.
У 2020 році японські дослідники вперше змогли успішно виростити представника цієї групи в лабораторії.Imachi, H., et al. (2020). "Isolation of an Asgard archaeon comprises a bridge from prokaryotes to eukaryotes". Nature, 577(7791), 519-525.
Примітки