«Зелёные холмы» (укр. «Зелені пагорби») — бутлеґ російського барда Олександра Непомнящого, записаний у ніч на 5 серпня 2001 року в Переславлі-Залєському одразу після фестивалю авторської пісні «Открытие» (укр. «Відкриття»). На відміну від номерних альбомів, це любительський запис, виданий обмеженим тиражем на аудіокасеті. Загалом до бутлегу увійшло 10 композицій.

Історія створення Фестиваль «Открытие» (укр. «Відкриття») проходив з 3 по 5 серпня на березі Плещеєвого озера. За свідченням очевидця, атмосфера там панувала подвійна: «туга смертельна з одного боку – барди співають, з іншого – місцеві панки-хіпі», а загальний настрій автор визначав як «розчулення, і туга зелена водночас». Непомнящий приїхав до табору вдень 4 серпня разом зі своєю вебмайстером Світланою Петровою з «Оскольської ліри». На відміну від інших виконавців, він заспівав «дуже натхненно», і його слухали «уважно і після дурниць не казали» — у попередньому році на тій самій майстерні йому радили «заповнити вокал» як у Миколи Расторгуєва, тепер же прийом був серйозним.

До запису увійшли композиції, розділені майже десятиліттям. Так, наприклад, пісня «Дорога домой» (укр. «Дорога додому») — найраніша в цьому списку, адже вона була написана ще в 1992 році. Сам Непомнящий, незважаючи на створення її на початку творчого шляху, завжди називав її «дуже дорогою» для себе піснею. Із сумними піснями цього раннього ліво-анархістського періоду, пройнятими екзистенційними мотивами, яскраво контрастують пізніші роботи автора, які критики відносять до православно-патріотичних, де «стверджується любов Бога до людини, сила спасительної віри». Наприклад, пісня «Хлеб Земной» (укр. «Хліб Земний»), яка дала назву однойменному альбому 2003 року, уже несе в собі виразне релігійне світовідчуття, пов'язане з воцерковленням самого автора.

Оформлення Оформлення бутлегу «Зелёные холмы» (укр. «Зелені пагорби») мінімалістичне і будується навколо ключового візуального елемента — зображення свастики на вкладиші. Оформленням займалася Катерина Ішкова. Як зазначає музичний критик Геннадій Шостак, цей символ обраний не випадково і несе подвійне смислове навантаження: з одного боку, він може бути прочитаний як давньослов'янський символ сонця, з іншого — давав новий привід для дискусій про політичні погляди Непомнящого.

Композиції

«Дороги свободы» Вступна пісня була написана незадовго до запису альбому — у грудні 2000 року. На думку Антона Афанасьєва, смерть у пісні сприймається не в трагічному ключі, тому що «вона вмикається в синонімічний ряд весни й любові. Смерть у цій пісні сприймається не як кінець, а як початок нового життя, перемога над дійсністю. А перемогу допомогла принести любов Бога до людини й людини до Бога». На думку Нікітіна, у пісні використовується образ захисника Берестейської фортеці — «православного християнина, який бореться зі своїми ворогами щомиті».

«Дорога домой» Пісня написана в 1992 році і раніше була видана в альбомі-збірці «Под тонкою кожей» (укр. «Під тонкою шкірою») 1995 року. Дослідник Віталій Гавриков вважає, що рядки «Я возьму свой кайф и увижу солнце» (укр. «Я візьму свій кайф і побачу сонце») відсилають до пісні «Он увидел солнце» (укр. «Він побачив сонце») Єгора Лєтова, аргументуючи запозичення її популярністю колі рок-музики. Автор завжди називав її «дуже дорогою» для себе піснею.

«Инквизиция» Раніше пісня була включена до третього альбому автора — «Тёмная сторона любви» (укр. «Темна сторона кохання»). Написана у 1994—1996 роках. У пісні присутній двозначний рядок, який створює невизначеність: рукавички просто зв'язали чи нав'язали з показною демонстративною турботою: «рукавички, нав'язані в подарунок ніжно». Дослідниця Сидорова вважає, що в пісні присутнє «сприйняття любові як покарання і чинника, що позбавляє свободи».

«По одному» Раніше пісня була включена до переломної роботи автора — альбому «Полюс». У тексті простежуються «роздуми про тлінність життя й невідворотність смерті».

«Деяния» На думку Дениса Ступнікова, у пісні проти міщанської косності автор «протиставляє непорушність церковних канонів».

«Автостопная 3» На думку Дениса Ступнікова, Непомнящий «майстерно оперує стереотипами масового звучання», оскільки використовує наспів із пісні «Прощай» (укр. «Прощавай») Льва Лещенка у своїй пісні. Дослідник Віталій Гавриков вважає, що в пісні присутнє відсилання до пісні «Город золотой» (укр. «Місто золоте»).

«Масленица» Раніше пісня була включена до п'ятого альбому автора — «Земляника» (укр. «Суниця»). На думку Геннадія Шостака, Непомнящий цитує пісню «Чужой дом» (укр. «Чужий дім») Янки Дягілевої. На думку Дениса Ступнікова, у пісні замість опудала згоряють «віджилі для музиканта уявлення, які раніше володіли ним, а зараз раптом перетворюються на жменю попелу». Філологиня і за сумісництвом дружина автора — Ольга Непомняща писала, що герой пісні «ототожнює себе з палаючим масляним опудалом».

«Матрица» На думку Дениса Ступнікова, Непомнящий «майстерно оперує стереотипами масового звучання», оскільки використовує приспів на мотив «Мой адрес — Советский Союз» (укр. «Моя адреса — Радянський Союз») у своїй пісні «Матрица» (укр. «Матриця»). Цей же критик вважає, що, незважаючи на зміну своїх поглядів у пізній період творчості, Непомнящий все одно вважає свої минулі погляди вищими за «обивательське самовдоволення», як, наприклад, про це свідчать рядки пісні «Матрица» (укр. «Матриця»): «Советовал Мороз в новогоднюю полночь Феньке бисерной моей рваться вдали от свиней» (укр. «Радив Мороз у новорічну опівночі Феньці бісерній моїй рватися вдалині від свиней») . У пісні порушена тема, присвячена проблемі есхатологізму, так, рядок: «Нажмёт Бог DELETE поутру» (укр. «Натисне Бог DELETE вранці») — вказує на кінець світу. На думку Нікітіна, у пісні відображена думка, що проста думка «здатна вивести людину зі сплячки буденного існування і змусити стати на стежку війни» із самим собою.

«Сквозь каменное небо»

Раніше пісня була включена до п'ятого альбому автора — «Земляника» (укр. «Суниця»). Геннадій Шостак вважав, що це «єдина пісня соціально-викривального спрямування» серед лірики. Він же писав, що в пісні цитуються: казка «Червона шапочка», фільм «Маленькая Вера» (укр. «Маленька Віра») Василя Пічула, пісня «На нейтральной полосе» (укр. «На нейтральній смузі») Володимира Висоцького. Шостак зауважив, що Непомнящий «переінакшує і вставляє у свій текст цитату зі "Свободи" Єгора Лєтова».

«Хлеб земной» На думку Дениса Ступнікова, у пісні проти міщанської косності автор «протиставляє непорушність церковних канонів». Анастасія Мілітчук вважає, що в тексті метафорично виражається «безропотне прийняття долі й мудрості апостола Павла, зверненої до римлян» («Шляхи Господні несповідимі»). Антон Афанасьєв вважає, що пісня «є свого роду молитвою за всіх живих і померлих, за всіх, хто не прийшов до віри, за весь наш світ». Він же вважає, що в пісні присутній пафос перемоги над смертю — кінець життєвого шляху, утвердження людського безсмертя, досягнутого за допомогою любові Бога до людини. Богородиця виступає в ролі спасителя для «всіх, хто відійшов від віри або ще не прийшов до неї». У рефрені пісні центральним образом стає образ сонця — супутника Богородиці.

Оцінки

На думку Геннадія Шостака, головними темами пісень альбому є знайомі шанувальникам — «життя, любов, віра». Він звертає увагу на оформлення вкладиша із зображенням свастики, яке може бути сприйняте неоднозначно — як давньослов'янський символ Сонця і як привід для дискусій про політичну орієнтацію Олександра Непомнящого. Серед художніх переваг запису виокремлюються яскравий мелодизм, глибокі лірико-філософські тексти, побудовані на алюзіях та асоціаціях, а також щире, природне виконання з багатим арсеналом виражальних засобів, що в сукупності створює органічне ціле. Зазначається, що для глибшого проникнення в зміст пісень цей бутлег потребує уважного та багаторазового прослуховування.

Список композицій

Учасники запису

Олександр Непомнящий — музика, тексти пісень, гітара, вокал А.Власов — звукорежисура Катерина Ішкова — оформлення

Посилання

Александр Непомнящий — «Зелёные холмы». 19 серпня 2001 року. Рецензія в «Музыкальной газете». (Мінськ) №16(313).

Примітки