«Особливий голод» () — дебютний роман письменниці Челсі Дж. Саммерз. Він розповідає історію серійної вбивці Дороті Деніелс, успішної кулінарної письменниці, яка також їсть чоловіків. Вийшов у видавництві Unnamed Press 1 грудня 2020 року, «Особливий голод» отримав широке схвалення, його порівнювали з творами Реймонда Чендлера та Брета Істона Елліса.
Історія публікації Саммерс розпочала роботу над романом у 2011 році. Поштовхом до його написання стали як переживання після розриву стосунків, так і прагнення відійти від документальної прози від першої особи, яку вона писала раніше. На завершення роману авторці знадобилося шість років. Роман «Особливий голод» вперше вийшов у форматі аудіокниги на лейблі Amazon Audible Originals восени 2019 року. 1 грудня 2020 року видавництво Unnamed Press видало перше друковане видання.
Сюжет Книга розповідає про кулінарну письменницю Дороті Деніелс, яка також є засудженою серійною вбивцею. Деніелс розповідає історію своїх злочинів з в'язниці, переміщаючись у часі між її життям за ґратами та життям, яке призвело до ув'язнення: зокрема, про їжу, яку вона їла, як-от чоловіків.
Теми У газеті «The New York Times» Емі Сільверберг відзначила феміністичний підтекст, який передає головна героїня-вбивця: "Чому жінок так довго не допускали до багатьох професій, зокрема й до серійних убивств у стилі Патріка Бейтмана? Тому що, на думку Дороті, люди не хочуть вірити, що жінки здатні впоратися з цією «роботою». «Фемінізм приходить до всього, — каже вона, — але до усвідомлення жіночої вбивчої люті доходить найповільніше». Джозефін Лівінґстон у журналі «The New Republic» також наголосила на цьому аспекті роману, зазначивши, що він ускладнює «позу іронічної мізандрії» і перетворює її «на щось складне й захопливе». На її думку, замість традиційного сюжету про помсту за зґвалтування «ретельність і пристрасть, з якими Дороті вбиває, значно тісніше пов'язані з її одержимістю їжею: наприклад, вона має пристрасні сексуальні стосунки з кошерним м'ясником».
Сільверберг також зазначає, що роман «Особливий голод» є «своєрідною історією інтернету та того, як він демократизував письменництво й „зрівняв правила гри“ у сфері літературної критики загалом».
Стиль У журналі The New Republic Лівінґстон порівнює витончене чуттєве сприйняття Саммерс із тим, як його змальовує Патрік Зюскінд у романі «Парфумер» — історії «самотнього вбивці, наділеного надзвичайно тонким чуттєвим сприйняттям, яке підштовхує його до шаленого насильства». Головний герой Зюскінда, Ґренуй, сприймає запахи з такою інтенсивністю й увагою до деталей, з якою Деніелс «відчуває смаки […]; в обох книгах сукупна сила чуттєвих образів поступово формує своєрідну етику вбивства, подаючи насильство як творчий акт, нерозривно пов'язаний з іншими видами мистецтва, — вбивство як данину красі».
У The New York Times Сільверберг відзначила нуарний стиль роману, написавши: «Роман „Особливий голод“ написаний голосом крутого детективного роману, ніби схильний до яскравих метафор Реймонд Чендлер передав кермо сексуально розкутій фатальній жінці й дозволив їй говорити без жодних обмежень».
Водночас критика відзначила комедійний тон роману: Vanity Fair назвав його «сатирою на певний різновид гурманської культури». У Los Angeles Times Бетанна Патрік пише, що «очевидно іронічна безтурботність Саммерс насправді нагадує Сондгайма та Свіфта».
Прийняття Роман «Особливий голод» отримав рецензію з відзнакою у виданні Publishers Weekly, яке назвало роман «диявольськи захопливим» і схарактеризувало «шокувальний та похмуро дотепний роман» Саммерс як «феміністичну горор-версію Американського психопата». В огляді для The New York Times Сільверберг написала: «Читаючи Саммерс, я раз у раз поверталася до окремих речень, перечитуючи їх із подивом і пошепки повторюючи собі: „Боже, ця жінка геть божевільна“. І, я б сказала, у цьому теж є своєрідне задоволення». У The New Republic Лівінґстон назвала книжку «ласим шматочком» і «зухвалим, сміливим дебютом, що прославляє всі вологі, гарячі насолоди людської близькості».
Переклад українською
Примітки