Євге́ніуш Ро́ланд (; 2 листопада 1890, Львів — 17 січня 1971, Відень) — польський льотчик-винищувач, підполковник-пілот.

Біографія

Раннє життя та служба в австро-угорській армії Народився в родині Юзефа та Марії, уродженої Марковських. З 1909 по 1914 рік навчався у Львівській політехніці та брав активну участь в авіаційній асоціації. Під час Першої світової війни у ​​1914 році був призваний до австро-угорської армії. 15 липня 1916 року був призначений до Повітряних сил і закінчив авіаційну школу у Вінер-Нойштадті.Hubert Kazimierz Kujawa, Księga Lotników Polskich, wyd. II. Після закінчення служби служив офіцером у 1-й приймальній групі при технічному відділі Повітряного арсеналу. У січні 1918 року був переведений до резервного підрозділу для підготовки льотчиків-винищувачів. У липні він завершив навчання в школі польових пілотів у Кампоформідо та був призначений до бойової частини 61-ї льотної роти (Flik 61/J) на Італійському фронті. Збитий у 1918 році, він зазнав аварійної посадки в Адріатиці.

Служба в польській армії Наприкінці 1918 року, на таємне прохання Польської військової організації (ПОО), він опинився у Львові, готуючи плани зі Стефаном Бастиром та Густавом Мокшицьким щодо захоплення аеропорту Левандівка у Львові. Після його захоплення 2 листопада він приєднався до 2-ї бойової ескадрильї (перейменованої в 6-ту розвідувальну ескадрилью в грудні), яка негайно вступила в бойові дії проти українських військ, що наступали на Львів. До кінця листопада він виконав 15 бойових вильотів. Наприкінці січня 1919 року він прийняв командування 6-ю розвідувальною ескадрильєю від Казімежа Шмідта (він обіймав цю посаду до липня 1919 року). Його командування збіглося з найважчими боями ескадрильї, зокрема у квітні та травні під Куликовим полем. «Командні польоти», що проводилися протягом цього часу всією 3-ю авіагрупою, спрямовані на бомбардування та обстріли противника з бортової зброї, стали відомими. Ці польоти значно сприяли підняттю морального духу польських військ у Львові та розгрому українських військ. У 1922 році його перевели в резерв.

Міжвоєнний період З 1922 по 1924 рік він був доцентом і викладачем у Львівській політехніці. З 1924 по 1925 рік він працював стажером на авіаційному заводі «Блеріо» в Парижі. З 1925 по 1927 рік він був технічним директором заводу «Самолот» у Познані. У 1927—1939 роках працював у Польських авіалініях LOT, генеральним представником LOT у Берліні, технічним директором та керуючим директором у 1939 році. Отримав звання майора зі старшинством з 19 березня 1939 року та посів 2-ге місце в корпусі офіцерів резерву повітряних сил.

Друга світова війна У вересні 1939 року він приєднався до штабу Верховного головнокомандувача Повітряних сил та протиповітряної оборони. Відповідав за евакуацію працівників та техніки польських авіаліній LOT. Він евакуював працівників та обладнання до Румунії, Франції, а пізніше до Великої Британії. У 1940 році він вступив до лав Польської армії у Франції. Тут, з жовтня 1939 року по травень 1940 року, він служив у технічному відділі Командування Повітряних сил. Після падіння Франції він втік до Великої Британії. Він обіймав такі посади: льотний офіцер (5 серпня 1940), лейтенант авіації (1 березня 1941) та командир ескадрильї (1 березня 1942). Посади у Польських Повітряних силах: депо Польських Повітряних сил RAF Блекпул — понадштатний (5 серпня 1940 — 9 липня 1941); Оперативний навчальний підрозділ RAF Брамкот — обов'язки технічного інженера (10 липня 1941 — 6 липня 1943); генеральний інспектор Польщі в Лондоні (7 липня 1943 — 31 травня 1944); штаб-квартира Польських ВПС у Лондоні (1 червня 1944 — 5 січня 1945); штаб-квартира Командування технічної підготовки Королівських авіаційних сил Брамптон (6 січня — 1 лютого 1945); польська школа учнів авіації Королівських авіаційних сил, командир школи Галтон (2 лютого 1945 — 2 січня 1946); депо Польських ВПС Королівських авіаційних сил Данхолм Лодж — позаштатний (3 січня — 23 березня 1946). Вийшов у відставку у званні підполковника. У 1946 році повернувся до Польщі.

У комуністичній Польщі З 15 квітня 1946 по 31 жовтня 1947 року був технічним директором польських авіаліній LOT. 31 жовтня 1947 року був ув'язнений комуністичною владою за звинуваченням у саботажі та шпигунстві. Після ретельного розслідування у в'язниці на вулиці Раковецькій, у справі про керівництво польської авіакомпанії LOT його засудили до довічного ув'язнення з позбавленням громадянських прав, почесних громадянських прав та конфіскацією всього майна. Його послідовно ув'язнювали на вулиці Раковецькій, у Вронках та у Равічі. Через дуже погане здоров'я його звільнили з в'язниці 25 травня 1956 року. 28 березня 1957 року повністю реабілітований комуністичною владою. З 1 червня 1957 по 30 квітня 1959 року він був доцентом Центрального інституту науково-технічної інформації. У 1959 році, у віці 69 років, він емігрував до Австрії. Помер у безвісті у Відні 17 січня 1971 року.

Сім'я Одружився з Марією Аделою, уродженою Шанковською; у них народилася дочка Данута.

Нагороди

Хрест Хоробрих — нагороджений 4 рази. Хрест Оборони Львова Польовий знак пілота Хрест Незалежності (4 листопада 1933) Золотий хрест Заслуги (27 квітня 1934) Орден Відродження Польщі, лицарський хрест (15 червня 1939) Орден Заслуг (Угорщина), офіцерський хрест Медаль оборони (Велика Британія) Медаль війни 1939—1945 (Велика Британія)

Примітки

Література