Луїджі Лука Каваллі-Сфорца (італ. Luigi Luca Cavalli-Sforza; 25 січня 1922 — 31 серпня 2018) — італійський генетик. Він був фахівцем з популяційної генетики, який викладав в Пармському університеті, Університеті Павії, а потім у Стенфордському університеті.
Творча біографія
Каваллі-Сфорца вступив до коледжу Гіслієрі в Павії в 1939 році та отримав ступінь доктора медицини в Університеті Павії в 1944 році. У 1949 році статистик та еволюційний біолог Рональд А. Фішер призначив його на дослідницьку посаду на кафедрі генетики Кембриджського університету в галузі генетики E. coli. У 1950 році він залишив Кембриджський університет, щоб викладати в північній Італії (Парма та Павія), перш ніж обійняти посаду професора в Стенфорді в 1970 році. Він залишався в Стенфорді до виходу на пенсію в 1992 році.
У 1999 році він отримав премію Бальцана за науку про походження людини. Він є членом Папської академії наук з 1994 року. У 1992 році його було обрано іноземним членом Лондонського королівського товариства. У 2011 році він був нагороджений премією Академії Телезіо-Галілея з біології.
Каваллі-Сфорца започаткував нову галузь досліджень, поєднавши конкретні результати демографії з новим доступним аналізом груп крові в реальній людській популяції. Він також вивчав зв'язок між міграційними моделями та групами крові.
Працюючи в середині 1960-х років разом з А.В.Ф. Едвардсом, іншим учнем-генетиком Рональда А. Фішера, Каваллі-Сфорца вперше розробив статистичні методи оцінки еволюційних дерев (філогеній).Cavalli-Sforza, L., Edwards, A. W. F. (1967). Phylogenetic analysis: models and estimation procedures. American Journal of Human Genetics 19: 233–257 Едвардс і Каваллі-Сфорца писали про дерева популяцій у межах людського виду, де генетичні відмінності залежать як від деревоподібних моделей історичного розділення популяцій, так і від поширення генів серед популяцій шляхом міграції та змішування. Багато з цих впливових і фундаментальних ранніх статей були перевидані в 2018 році в томі, присвяченому А.В.Ф. Едвардсу, і присвяченому Каваллі-Сфорца та Ієну Хакінгу. У пізніших статтях Каваллі-Сфорца писав про вплив як дивергенції, так і міграції на частоти генів людини.
Хоча Каваллі-Сфорца найбільш відомий своєю роботою в галузі генетики, він також, у співпраці з Маркусом Фельдманом та іншими, започаткував піддисципліну культурної антропології, відому також як коеволюція, генно-культурна коеволюція, теорія культурної передачі або теорія подвійного успадкування. У публікації «Культурна передача та еволюція: кількісний підхід» (1981) були використані моделі з популяційної генетики та епідеміології інфекційних захворювань для дослідження передачі культурно переданих одиниць. Цей напрямок дослідження започаткував дослідження кореляції закономірностей генетичного та культурного розсіювання.
Каваллі-Сфорца провів кілька досліджень того, як мовні відмінності можуть служити бар'єрами для потоку генів між сусідніми людськими популяціями. Його дослідження міграції людей перевірили гіпотези лінгвістів Меррітта Рулена та Джозефа Грінберга про мовні «суперродини». Гіпотетичні суперродини є суперечливими серед інших лінгвістів.
Джерела Ammerman, Albert J., and L. L. Cavalli-Sforza. 1984. The Neolithic Transition and the Genetics of Populations in Europe. Princeton University Press, Princeton, N.J. Edwards, A.W.F., and L.L. Cavalli-Sforza. 1964. Reconstruction of evolutionary trees. Pp. 67–76 in Phenetic and Phylogenetic Classification, ed. V. H. Heywood and J. McNeill. Systematics Association pub. no. 6, London. Cavalli-Sforza, L.L. and A.W.F. Edwards. 1967. Phylogenetic analysis: models and estimation procedures. American Journal of Human Genetics 19:233–257. Cavalli-Sforza, L. L. and W. F. Bodmer. 1971. The Genetics of Human Populations. W. H. Freeman, San Francisco (reprinted 1999 by Dover Publications). Cavalli-Sforza, L. L. and M. Feldman. 1981. Cultural Transmission and Evolution. Princeton University Press, Princeton. Cavalli-Sforza, L. L., P. Menozzi, A. Piazza. 1994. The History and Geography of Human Genes. Princeton University Press, Princeton. Cavalli-Sforza, L. L. and Francesco Cavalli-Sforza. 1995. The Great Human Diasporas: The History of Diversity and Evolution. Addison-Wesley Cavalli-Sforza, L.L. 2000. Genes, Peoples, and Languages. North Point Press, New York. Cavalli Sforza, L. L, Il caso e la necessità – Ragioni e limiti della diversità genetica, 2007, Di Renzo Editore, Roma Примітки