Кримські походи (1668) — серія з чотирьох успішних військових кампаній запорозьких козаків під проводом полковника Івана Сірка та кошового отамана Івана Ждан-Рога у саюзництві з донськими козаками та військами Калмицького ханства проти Кримського ханства, що відбулися в жовтні — листопаді 1668 року.
Передумови Після участі в антимосковському повстанні на Слобожанщині восени 1668 року Іван Сірко перебував у Чигирині разом із гетьманом Петром Дорошенком. У цей період Дорошенко зіткнувся із серйозною загрозою з боку свого політичного суперника, запорозького писаря Петра Суховієнка (Суховія), якого підтримували кримськотатарські чамбули.
Щоб зламати союз Суховія з Бахчисараєм, позбавити його військової підтримки орди та створити сприятливі умови для виснажливих дипломатичних переговорів із ханом, Дорошенко звернувся до Сірка з проханням здійснити глибокий рейд на території Кримського півострова. Сірко прийняв цю пропозицію й вирушив на Січ для організації походу.
Перебіг походів У жовтні 1668 року Іван Сірко разом із кошовим отаманом Іваном Ждан-Рогом розпочав перший похід. Для досягнення максимального ефекту раптовості козацькі сили розділилися на два загони: Загін кошового Івана Ждан-Рога рушив у напрямку фортеці Арабат на півдні Арабатської стрілки, відволікаючи на себе основні сили кримців. Загін Івана Сірка зробив стрімкий маневр від Кафи (Кефе) та завдав нищівного удару по багатих Ширинбейських улусах. Козаки спустошили низку поселень, розгромили місцеві загони й визволили близько 2 000 християнських бранців (ясиру).
Невдовзі запорожці провели другий похід, який також відзначився вдалими маневрами та розгромом загонів кримців. Під час третього походу запорожці завдали кримцям ще відчутніших втрат: у боях було вбито понад 3 000 кримців, а ще понад 500 потрапили в полон.
9 листопада 1668 року гетьман Петро Дорошенко так описував дії Сірка:
На початку грудня 1668 року московські дипломатичні агенти також зазначали у донесеннях: «Гетьман Дорошенко послав Сірка з різними людьми до Криму, аби вчинити там розгром».
Четвертий похід Іван Сірко здійснив уже в союзництві з донськими козаками та загонами Калмицького ханства. Об'єднане військо прорвалося вглиб півострова та завдало удару по передмістях ханської столиці — Бахчисарая. Завдавши ворогу важких втрат, Сірко із багатою здобиччю та визволеними бранцями повернувся на Запорозьку Січ.
Наслідки Унаслідок чотирьох успішних рейдів військово-економічному потенціалу Кримського ханства було завдано тяжкого удару. 19 січня 1669 року київський воєвода, боярин Петро Шереметьєв, сповіщав: «Чекають весни п'ять тисяч козаків різних полків: якщо Сірко знову піде на Крим, вони підуть разом із ним».
Походи Сірка змусили хана Аділя Ґерая шукати мирних угод із Дорошенком та суттєво послабили позиції Петра Суховія, позбавивши його активної підтримки орди. Втім, умови запропонованого миру не влаштували жодну зі сторін, і протистояння продовжилося, зокрема під час наступної облоги Чигирина, де Сірко та Дорошенко виступали вже як спільники проти Суховія та кримськотатарських чамбулів.
Див. також Кримський похід (1575) Битва за Кафу (1616) Кримський похід (1667) Кримський похід (1675)
Примітки
Джерела та література Коляда І. А. Іван Сірко. — Харків: Фоліо, 2012. — 121 с. — ISBN 978-966-03-5770-9. Мицик Ю. А. Отаман Іван Сірко. — К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2000. — 74 с. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: У 3 т. / Редкол.: П. С. Сохань (відп. ред.) та ін. — К.: Наукова думка, 1990. — Т. 2. — 560 с. — ISBN 5-12-002052-8.