Бій під Устечком — військове зіткнення між військами Російської та Австро-Угорської імперій, що відбулося в січні—березні 1916 року. Після кількох місяців позиційного тиску, 19 березня російські війська штурмом ліквідували австро-угорський мостовий плацдарм на річці Дністер у районі села Устечко (нині Тернопільська область, Україна).
Воєнні дії під Устечком були скоординовані з початком Нарочанської наступальної операції російської армії проти німецьких військ, а також сприяли прориву австро-угорської лінії оборони на Буковині, що розпочався в січні 1916 року. Загальні втрати австро-угорських військ загиблими, пораненими та полоненими за час боїв склали близько 6 000 осіб.
Передісторія
Унаслідок успішного наступу військ Центральних держав улітку та восени 1915 року, російська армія здійснила Великий відступ, змістивши лінію фронту далеко на схід за ряд великих водних перешкод. Восени австро-угорські війська закріпилися на лівому березі Дністра, створивши плацдарм поблизу та на південь від села Устечко, який мав слугувати вихідним рубежем для майбутніх наступальних операцій. Оскільки Устецький плацдарм став однією з найсхідніших позицій Центральних держав у цьому регіоні, австро-угорське командування перетворило його на потужний укріплений вузол. Оборона була організована у формі напівкола та складалася з кількох опорних пунктів, захищених кулеметними гніздами та артилерійськими позиціями.
Наприкінці 1915 року російські війська перехопили ініціативу, розпочавши наприкінці грудня бої на річці Стрипа. Наступ 9-ї армії в районі Дністра мав допоміжну мету; після незначних тактичних успіхів, зокрема просування в районі Чернелиці та Городка, 13 січня начальник штабу Ставки генерал Михайло Алексєєв наказав призупинити активні бойові дії. Попри це, на дністровському напрямку продовжувався позиційний тиск, який згодом підтримав новий командувач Південно-Західного фронту генерал Олексій Брусилов. Унаслідок цього австро-угорський плацдарм в Устечку з січня 1916 року фактично перебував в облозі й до середини березня зазнав кількох потужних російських атак.
Битва
Наприкінці січня підрозділи 9-ї російської армії розпочали інтенсивні штурмові дії. Унаслідок боїв, що тривали протягом лютого та на початку березня, російський артилерійський вогонь завдав значних руйнувань австро-угорським фортифікаціям, а атаки чисельно переважаючих сил виснажили лави захисників. Вирішальний російський наступ відбувся 19 березня, одночасно з початком операції біля озера Нароч проти німецьких позицій. Останню спробу утримати рубежі здійснили бійці 67-го кавалерійського полку під командуванням полковника Юліуса Планкха. Однак через значну перевагу сил противника оборону було прорвано: за спогадами учасника боїв Раймунда Влчека, в останній день атаки тридцяти захисникам протистояли близько 400 російських військовослужбовців. О 17:00 полковник Планкх віддав наказ про евакуацію залишків підрозділу на протилежний берег Дністра.
Згідно з німецькими джерелами, протягом восьми тижнів боїв втрати австро-угорських військ убитими та пораненими склали близько 6000 осіб. За свідченнями Раймунда Влчека, через кілька днів після захоплення Устечка російські військовослужбовці увійшли до місцевого гарнізону та вбили частину поранених австро-угорських солдатів, які там залишалися.
Наслідки
Австро-угорське верховне командування офіційно повідомило про поразку 21 березня. Тогочасні німецькі та австро-угорські медіа висвітлювали цей бій як прояв надзвичайного героїзму захисників плацдарму. Після цього успіху окремі російські підрозділи спробували продовжити наступ у напрямку Топорівців, проте за кілька днів їхній рух було зупинено.
Улітку 1916 року Устецький плацдарм був успішно використаний російськими військами під час проведення Брусиловського прориву.
У мистецтві У квітні 1916 року події бою були відтворені на одній зі сцен Віденської військової виставки, де вцілілі в битві бійці 11-го драгунського полку, які отримали відпустку з фронту, брали участь у виставах як актори. Цей епізод згадується в сатиричній п'єсі «Останні дні людства» австрійського письменника Карла Крауса, який гостро розкритикував таку інсценізацію на Віденській виставці, назвавши її нелюдською та принизливою для очевидців подій.
Див. також
Бій на Стрипі Брусиловський наступ Україна у Першій світовій війні
Примітки
Зовнішні посилання