Наглядовий орган ЄАВТ проти Ісландії () — судова справа, що розглядалася Судом ЄАВТ за позовом Наглядового органу Європейської асоціації вільної торгівлі проти Ісландії після .
Після остаточних результатів , Наглядовий орган Європейської асоціації вільної торгівлі (ESA) подав офіційну заяву до Суду ЄАВТ. Справу було відкрито 15 грудня 2011 року, і до неї було долучено захисні аргументи та письмові зауваження від урядів Ісландії, Великої Британії, Нідерландів, Норвегії та Ліхтенштейну, а також від самого Наглядового органу ЄАВТ та Європейської комісії.
Усні слухання у справі відбулися 18 вересня 2012 року. Рішення було винесено 28 січня 2013 року на користь Ісландії. Суд відхилив заяву Наглядового органу ЄАВТ і зобов'язав орган сплатити власні судові витрати та витрати, понесені Ісландією.
Суть справи Після краху банку у жовтні 2008 року уряди Сполученого Королівства та Нідерландів виступили гарантами за вкладами в іноземних філіях Landsbanki. Згідно з Директивою про системи гарантування вкладів (94/19/EC), як вона імплементована в ісландському законодавстві (Закон № 98/1999), системи гарантування вкладів Ісландії повинні покривати до 20 000 євро депозитів на одну особу, розміщених в іноземних філіях Landsbanki. Оскільки ісландська система гарантування вкладів не покривала цю суму, ESA стверджував, що Ісландія порушила Директиву, зокрема статті 3, 4, 7 і 10. Крім того, ESA стверджував, що Ісландія порушила статтю 4 Угоди про ЄЕЗ, допускаючи дискримінацію за національною ознакою.
Уряд Ісландії заявив, що він запровадив систему гарантування вкладів «відповідно до того, як Директива була імплементована в усьому ЄС», задовольняючи вимоги Директиви. Хоча система гарантування вкладів не змогла «впоратися з крахом 85% ісландської банківської системи протягом кількох днів у жовтні 2008 року», це не вимагає від ісландського уряду нести відповідальність «за виплату сум, зазначених у Директиві, у разі неспроможності системи гарантування вкладів». Крім того, Ісландія не здійснювала дискримінацію за ознакою громадянства, коли перевела внутрішніх вкладників до нового банку.
ESA відповів, що формулювання «зобов'язання щодо результату», яке використовується в Директиві, «означає, що за будь-яких обставин вкладники повинні отримати мінімальну компенсацію, передбачену Директивою». Держава-член сама вирішує, як саме це має відбуватися. Щодо дискримінації за ознакою громадянства, ESA пише:
Подальша відповідь Ісландії щодо «зобов'язання щодо результату» стверджує:
Уряд Норвегії подав до суду письмові зауваження щодо зобов'язання Держави гарантувати компенсацію за рахунок власних коштів, зазначивши:
Відсторонення судді Норвезького суддю Пера Крістіансена було відсторонено від колегії ЄАВТ після його висловлювань у медіа та припущень у правовому аналізі про те, що він міг підтримувати позицію ЄАВТ, а через суд — також позиції Сполученого Королівства та Нідерландів.
Відповідне законодавство Директива про системи гарантування вкладів (94/19/EC)
Стаття 3 (1)
Стаття 4 (1)
Стаття 7 (1)
Стаття 10 (1)
Стаття 4 Угоди про ЄЕЗ
Див. також
Примітки
Посилання Рішення Суду Інформаційна сторінка ESA щодо справи Icesave Справа на сайті Суду ЄАВТ Директива про системи гарантування вкладів (94/19/EC) Угода про ЄЕЗ