Воротарська маска — захисний пристрій, який використовують воротарі у різних видах спорту для захисту від травм внаслідок влучання в обличчя шайби або м'яча. Воротарі є особливо вразливими до такого роду травм внаслідок ударів по воротах. У цій статті йтиметься головним чином про маски для хокею з шайбою, але подібні маски, можливо з деякими відмінностями, застосовують у таких видах спорту як лакрос, хокей з м'ячем, хокей на траві, рингет, , , , та флорбол. Окрім всіх цих споріднених видів хокею, маски у стилі хокейних також почали використовувати у бейсболі (першим придумав зробити кетчерську маску такого дизайну у 1996).
Ранні маски
Перший зареєстрований випадок використання маски хокейним воротарем датований 1927 роком, коли воротарка команди Університету Квінз Елізабет Грем одягла металеву маску для фехтування, головним чином маючи на меті уберегти від травмування зуби.
У 1930 році Клінт Бенедікт використовував під час матчів грубий шкіряний носовий щиток для американського футболу, щоб захистити свій зламаний ніс. Втім, після того як травма остаточно загоїлася, він більше не використовував маску, оскільки вона заважала йому бачити.
На Зимових Олімпійських іграх 1936 року японський воротар Тенджі Хонма носив примітивну маску, схожу на ту, яку носять бейсбольні кетчери. Ця маска була зроблена зі шкіри та мала дротяну клітку, що захищала не тільки обличчя, але й окуляри Хонми. Ґрати маски мали круглі отвори для очей, достатньо широкі, щоб не заважати бачити, і в той же час достатньо вузькі, щоб крізь них не могла пройти шайба.
Литі облягаючі маски
Жак Плант, воротар команди «Монреаль Канадієнс», став першим воротарем, що почав використовувати маску на постійній основі. Маску він виготовив власноруч зі шматка фібергласу (скловолокна), підлаштувавши під контур свого обличчя. Спочатку він застосовував маску лише на тренуваннях, оскільки носити її під час матчів йому не дозволяв головний тренер То Блейк, побоюючись, що вона заважатиме бачити.
1 листопада 1959 у першому періоді гри між «Монреаль Канадієнс» та «Нью-Йорк Рейнджерс» на стадіоні Плант отримав удар в обличчя шайбою при спробі нападаючого «Нью-Йорк Рейнджерс» Енді Бетгейта забити гол. Коли Планту накладали шви, він поставив Блейку ультиматум, відмовившись повертатися на лід без маски. Блейк погодився, оскільки запасних воротарів на той час у команд НХЛ не було. «Монреаль Канадієнс» виграли той матч із рахунком 3:1 і протягом цього листопада перемогли ще у 18 матчах поспіль.
Готуючись до плей-оф, Блейк попросив Планта не одягати маску на гру 8 березня, і ця гра закінчилася програшем з рахунком 3:0. На матч наступного вечора Плант одягнув маску і відтоді використовував її регулярно до кінця кар'єри. Коли він представив свою маску в НХЛ, багато хто дорікнув йому у боягузстві, але у відповідь Плант описав гру без маски як стрибок з парашутом без парашута, назвавши це проявом дурості, а не хоробрості. Незабаром облягаюча обличчя воротарська маска зі скловолокна стала стандартом, і до кінця 1969 року лише кілька воротарів НХЛ обходилися без неї. Останнім воротарем, що не використовував ніяких масок, був , який завершив кар'єру в 1977 році.
Облягаючі маски у популярній культурі
Склопластикові маски, що прилягали до обличчя, врешті показали себе травмонебезпечними, і у 1970-х від цього дизайну відмовилися. Але цей тип масок беззаперечно став одним з символів хокею з шайбою. Воротаря у такій масці зображено на відомій картині «At the Crease» (див. за посиланням).
Але, хоча маски такого дизайну більше не використовуються, цей стиль залишається дуже відомим завдяки популярній культурі. Одним з найвідоміших прикладів є Джейсон Вурхіз — монстр-маніяк із франшизи фільмів жахів «». Починаючи з третього фільму цієї франшизи він носив воротарську маску марки «Jacques Plante Elite model 103» фірми FibroSport, розфарбовану в стилі маски команди «Детройт Ред Вінгз». Інші приклади: Позитивний персонаж Кейсі Джонс з франшизи «Черепашки-ніндзя» У фільмі «Сутичка» головні герої під час пограбування приховують свої обличчя хокейними масками Персонажі відеогри Grand Theft Auto: Vice City під час місії, сюжет якої явно відсилає до епізоду з пограбуванням у вищезгаданому фільмі Покійний гітарист хеві-метал гурту D-Rok the Executioner Всі учасники реп-рок гурту Hollywood Undead
«Пташина клітка»
У 1970-х стала популярною комбінація шолома з ґратчастою маскою, яку прозвали «пташина клітка» (bird-cage). Вперше її представив Владислав Третьяк, який грав у такій масці під час Суперсерії Канада — СРСР у 1972. Втім цей дизайн теж критикували, оскільки він не забезпечував належного захисту обличчя і черепа.
Кріс Осгуд носив маску цього типу протягом усієї своєї 17-річної кар'єри (1993—2011). Також в такій масці грав Домінік Гашек. Дан Клутьє за порадою команди «Лос-Анджелес Кінгс» врешті перейшов з цього типу маски на більш популярну повністю фібергласову, посилаючись на міркування безпеки. Рік ДіП'єтро, який закінчив кар'єру в 2013, став одним із останніх воротарів НХЛ, що використовували маску-клітку.
Воротарі нижчих хокейних ліг (шкільні, студентські, любительські ліги) продовжують використовувати цей дизайн і зараз, пояснюючи це тим, що пластиковий шолом легший за скловолокно або композити, з яких роблять більш сучасні маски, і що шолом має ширший отвір, ніж традиційна маска, що зменшує відчуття клаустрофобії та не заважає огляду.
Комбіновані маски
Наприкінці 1970-х років Дейв Драйден та Грег Гаррісон розробили вдосконалений варіант воротарської маски — литої, з вирізаною областю на обличчі, закритою дротяними ґратами. Лита частина може складатися з фібергласу, вуглеволокна або суміші фібергласу і кевлару. Такі маски називають комбінованими («combo mask»). Першими в НХЛ почали використовувати такі маски Жиль Мелош і Чіко Реш на початку 1980-х років. Найсучасніші версії комбінованих масок використовуються на всіх рівнях професійного хокею і є найпоширенішим типом. Такі маски вважаються найбезпечнішими, оскільки мають найкращу стійкість до ударів хокейної шайби на високих швидкостях і краще розсіюють удар шайби, ніж комбінація шолома та клітки.
В Канаді комбіновану маску схвалено для всіх видів в 1989 році, з умовою що клітки повинні мати лише квадратні або прямокутні отвори між ґратами, оскільки клітки типу «котяче око» (див. нижче) в дитячому хокеї заборонені.
«Котяче око» Канадський винахідник Браян Гітон, що розробляв маски для шоломів моделей HM30 та HM40 для нападників, створив для воротарських масок дизайн кліток «котяче око» («cats-eye» або «cateye» cages), які широко використовуються воротарями. Клітки цього типу отримали свою назву за характерне розташування ґрат, що нагадують око з вертикальною зіницею. Така маска не заважає бачити, але є потенційно травмонебезпечною через великі отвори, в які може під певним кутом пройти шайба або зламана ключка. забороняє використання таких масок у дитячому хокеї всіх видів, окрім випадків, якщо вони мають додаткові ґрати для зменшення розміру отворів.
Вплив масок на тактику гри Поява масок змінила стиль гри воротарів, дозволивши їм робити більше на колінах, не боячись серйозних травм голови чи обличчя. До появи маски більшість воротарів якомога більше часу трималися стоячи. У сучасну епоху воротар при влучанні шайби в маску, ймовірно, відчуватиме тимчасовий дискомфорт, але не отримає серйозного струсу мозку та рваних ран (втім, слід пам'ятати, що маска не гарантує стовідсоткового запобігання струсам мозку). Деякі воротарі, наприклад Домінік Гашек та Генрік Лундквіст, навмисно відбивали шайбу маскою. Лундквіст пояснив це тим, що робить так, щоб не загороджувати собі огляд, виставляючи рукавичку перед маскою.
Малюнки на масках Ще в часи облягаючих склопластикових масок почала зароджуватися популярна і в наші дні традиція прикрашати маски малюнками. Після того, як у маску Джеррі Чіверса з команди «Бостон Брюїнс» під час тренування влучила шайба, його тодішній тренер Джон Форрістелл жартома намалював на масці у місці влучання хірургічний шов, що розвеселило команду. Після цього щоразу, коли в маску Чіверса влучала шайба, у відповідному місці на ній малювали новий шов. За словами воротаря, маска врятувала його від понад 150 справжніх медичних швів на обличчі. Маска Чіверса стала однією з найвідоміших в історії НХЛ і породила моду серед воротарів на розмальовування масок. Зараз вона висить на стіні у спальні онука воротаря.
Сучасні воротарі часто носять шоломи і маски зі впізнаваним малюнком, при переході в нову команду лише змінюючи кольорову гаму на відповідні кольори. Серед знаменитих прикладів — у Патріка Лаліма, кіт Фелікса Потвена, Куджо у Кертіса Джозефа, орел Еда Белфура, Диявол у Мартіна Бродера, Нед Фландерс у Петера Будая, тема ігрового автомата у Джона Гібсона, «Мисливці на привидів» у Кема Тальбо і багато інших.
Див. також Хокейний шолом Одяг і захисне спорядження для хокею з шайбою Спорядження хокейного воротаря
Примітки