Мико́ла Фе́дорович Черня́вський (, с. Торська Олексіївка, Донецька область, Україна (раніше Бахмутський повіт Катеринославська губернія) — , м. Херсон) — український поет, педагог і земський діяч. Член Української Партії Соціалістів Революціонерів.

Жертва сталінського терору.

Життєпис Про своє народження Микола Чернявський написав так:

Батько — Федір Степанович Чернявський, мати — Катерина Степанівна.

Через два роки його батька з диякона висвятили на священика й дали приход у селі Новобожедарівка Слов'яносербського повіту (зараз Луганська область). Це село, розташоване над Сіверським Дінцем, межувало з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській (зараз Ростовська область), перші три роки хлопець учився в початковій, так званій народній школі.

Далі навчання пішло стежкою, звичайною для попівських дітей. Щоб вступити в духовне училище, хлопець пів року готується до іспитів у приватного вчителя, а потім ще пів року у попа. Це дає свої наслідки, в 1878 р. його зараховують до Бахмутського духовного училища, а після його закінчення в 1883 р. — у Катеринославську семінарію. Закінчив Катеринославську духовну семінарію в 1889 р. З 1889 р. учителював у Бахмутському духовному училищі викладачем церковних співів і музики. Після дванадцяти років учителювання він кидає бурсу і 1901 року, на запрошення М. М. Коцюбинського переїздить до Чернігова.

1901—1903 працював земським статистиком у Чернігові, з 1903 жив у Херсоні та до 1919 працював там у губернському земстві, пізніше вчителював.

У 1903 році Микола Федорович переїхав у свій будинок на Пестелевському проїзді (нині — вул. Перекопська). У теперішній час будинок Чернявського в Херсоні використовується як приватне майно. Біля парадного входу встановлено дві пам'ятні таблички, присвячені Чернявському і Коцюбинському.

У 1917 році поет очолив товариство «Українська Хата в Херсоні». Постання Української держави у 1917 році Чернявський привітав, але активної участи в її розбудові не взяв та по її поразці залишився під совєтами. Проте радянським письменником теж не став і з 1933 року зовсім перестав друкуватися. Пізніше був репресований, а твори його були заборонені; реабілітований по смерті Й. Сталіна. Але радянська критика і після реабілітації закидає Чернявському український націоналізм.

Довгий час помилково вважалося, що М.Чернявський загинув 1948 року. Лише у 1992 році пошуковці встановили справжню дату смерті письменника. Він був розстріляний опівночі з 19 на 20 січня 1938 року.

Виписка з акту свідчить:

Микола Федорович Чернявський був реабілітований у 1955 році. Відродження його імені почалося з 1964 року, коли донецький літературознавець В. В. Костенко надрукував у видавництві «Донбас» літературно-критичний нарис про життєвий і творчий шлях М. Ф. Чернявського «На шляхах велелюдних». У 1966 році в Києві було видано двотомне зібрання творів письменника.

Родина

брат Чернявський Дмитро Федорович (1881—1936) — вчений-лісівник, випускник Катеринославської духовної семінарії, а згодом Петербурзького лісового інституту (1909), в 1906-08 прослухав курс у петербурзькому археологічному ін-ті. Працював від 1909 помічником лісівника у Велико-Анадольському лісництві. Згодом переїхав до Катеринослава. Під час Першої світової війни прапорщик 4-го Заамурського полку. Поранений. Лікувався у Катеринославському центральному шпиталі Червоного хреста. Під час революції служив у Добровольчій армії у званні підпоручика. Активний український діяч у Катеринославі. Автор класичної розвідки «Краткий исторический очерк степного лесоразведения» (1926), на яку посилається багато дослідників. Автор брошури «Катеринославщина. Покажчик літературного матеріалу до вивчення місцевого краю». Випуск І. Катеринослав. Видання Союзу споживчих товариств, 1919. Друкарня Е. Строда. Грудень 1919. — С. 50. Був членом Катеринославського наукового при ВУАН товариства. 15 лютого 1925 року виступив на зборах товариства до 350-річчя українського друку з доповіддю "Книга про Катеринославщину". "...доповідь Д. Чернявського цікава своїм бібліографічним матеріалом про Катеринославщину. Матеріали ці маловідомі для широкого загалу і їх необхідно було б видрукувати". (Ж-л "Зоря", Катеринослав, лютий 1925. - с. 30). Перекладав українською мовою Усну оповідь колишнього запорожця Микити Леонтійовича Коржа (1731—1835).

Вшанування пам'яті

У 1987 році на батьківщині поета-земляка в загальноосвітній школі села Святогорівка Добропільського району відкрито кімнату-музей письменника. У 2018 році за участі київського літературознавчого товариства «Українські ініціативи» (Ю. Косенко), місцевої влади було реставровано шкільний музей М. Чернявського в с. Святогорівка. Кімнату-музей у 90-х роках було обладнано і на територіï Бахмутського краєзнавчого музею, в якому представлено «бахмутський» період творчості письменника. Ім'ям поета названо вулицю в районному центрі в місті Добропілля.

Творчість

Перші вірші Чернявського датовані 1889. Окремі збірки поезій: «Пісні кохання» (1895) «Донецькі сонети» (1898) «Зорі» (1903) Крім того, Чернявський брав участь у виданні альманахів «Дубове листя», «З потоку життя», «Перша ластівка»; друкувався в журналах «ЛНВ», «Правда», «КСт.» й ін., а за радянського часу в журналах «Життя й Революція», «Червоний Шлях», «Зоря».

У тематично багатій ліриці Чернявського особливо визначається писана під впливом фольклору й Т. Шевченка любовна поезія, історичні твори, присвячені Козаччині та Гетьманщині, зокрема добі Б. Хмельницького, патріотичні вірші, присвячені Україні, пейзажна лірика тощо.

У дореволюційній поезії Чернявський — один з найвизначніших майстрів сонета, зокрема в «Донецьких сонетах» він перший в українській поезії створив жанрові картини з життя донецького селянства і робітництва. Писав також оповідання, спогади тощо. У 1894 році переклав «Слово о полку Ігореві».

Найповніше видання творів Чернявського: «Твори», т. І—X (1927—1931). Після реабілітації вийшли короткі вибірки: «Поезії» в одному томі (1959) і «Твори», т. I—II (1966). Повна бібліографія творів Ч. у біо-бібліографічному словнику «Укр. письменники» (т. III, 1963).

Див. також Арго (книга)

Примітки

Література

Голобородько О. Микола Чернявський. Що знаємо про нього? Херсонська обласна газета «Наддніпрянська правда» за 13 серпня 1989 року. Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. — 216 с. Херсонський державний університет. Історичний нарис (1917—2007).— Херсон: Видавництво ХДУ, 2007.— 352 с. ISBN 978-966-8249-86-0

Посилання

МИКОЛА ЧЕРНЯВСЬКИЙ • Літопис українського Донбасу • Історія України // ВІДЕО Чернявський Микола в Електронній бібліотеці «Культура України» Чернявський М. Твори. Т. 10 : Поміж безоднями, (1914—1928): поезії / Микола Чернявський. — Харків: Рух, 1931. — 206 с. Чернявський, М. Козакы: поема: пролог / М. Чернявський: Київ, 1903. // Літературний збірник, зложений на спомин О. Кониського (1836—1900), 1903. — С. 123—142 : Київ: З друк. Петра Барського. Чернявський, М. Панъ та ратай: романс / М. Чернявський: Київ, 1903. // Літературний збірник, зложений на спомин О. Кониського (1836—1900), 1903. — С. 372—373 : Київ: З друк. Петра Барського. Чернявський, М. Пан Падура: поема М. Чернявського / М. Чернявський // Літературно-науковий вістник. — 1900. — Річник 3, т. 11. — С. 1–7. Чернявський М. Ф. Твори. Т. 3 : Блискавиці: повісті й оповідання / Микола Чернявський. — Київ: Рух, 1928. — 301 с. Чернявський М. Ф. Твори. Т. 4 : Душа поета: повісті й оповідання / Микола Чернявський. — Харків: Рух, 1928. — 391 с. Чернявський М. Ф. Твори. Т. 5 : Земля: повісті й оповідання / Микола Чернявський. — Харків: Рух, 1929. — 366 с. Чернявський М. Ф. Твори. Т. 9 : У Зеніті (1897—1914): поезії / Микола Чернявський. — Харків: Рух, 1930. — 269 с. Чернявський, М. Забойщик ; Піраміда: поезії / М. Чернявський // Зоря. — 1927. — № 1. — С. 2. Листи Михайла Коцюбинського до Миколи Чернявського // Червоний шлях. — 1926. — № 10. — С. 230—238. Чернявський, М. Під Чорною корогвою / М. Чернявський // Червоний шлях. — 1928. — № 7. — С. 6–38. Чернявський, М. Під Чорною корогвою: (продовження) / М. Чернявський // Червоний шлях. — 1928. — № 8. — С. 6–35. Чернявський, М. Під Чорною корогвою: (кінець) / М. Чернявський // Червоний шлях. — 1928. — № 9-10. — С. 25. Чернявський, М. Земля / М. Чернявський // Червоний шлях. — 1923. — № 4-5. — С. 8. Чернявський, М. Блискавиці / М. Чернявський // Червоний шлях. — 1926. — № 7-8. — С. 46. Чернявський, М. Антей: лист / М. Чернявський // Червоний шлях. — 1928. — № 1. — С. 46–48. Чернявський М. Пантелеймон Олександрович Куліш і його оповідання / М. Чернявський. — Бахмут: Печатня М. М. Крамарева, 1900. — VIII с. Дубове листя: альм. на згадку про П. О. Куліша / упоряд.: М. Чернявський, М. Коцюбинський, Б. Гринченко. — У Київі: З друк. Петра Барського, 1903. — 278 с.