Шепарович Лев Зеновійович (Зенонович) (1887, с. Колодіївка, нині Тисменицький район, Івано-Франківська область — 1941, Краків) — інженер-електрик, сотник-інженер, командир звідомного полку, згодом начальник зв'язку в Начальній Команді УГА, брат Юрія, Романа і Юліяна Шепаровича
Життєпис Родом із села Колодіївки близько Станиславова. Навчався в цісарсько-королівській гімназії у СтаниславовіSprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stanisławowie za rok szklny 1899 . — 1899. — S. 71. . Інженерну освіту здобув у Карлсруе (Німеччина). Під час Першої світової війни служив у телеграфних військах австро-угорської армії у званні оберлейтенанта (1 лютого 1918).Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918). — S. 242.
У листопаді 1918 р. під час Листопадового чину очолював взяття під контроль у Львові головної пошти й телеграфної централі, з якої повідомив про встановлення влади Української держави. Перебуваючи 1920 р. з технічним куренем у Балті, зв'язався з українськими повстанцями й уможливив у квітні перехід Технічного куреня на сторону Дієвої Армії УНР під команду генерала Михайла Омеляновича-Павленка. По війні у Львові голова «Карпатського Лещетарського Клубу» (1924 — 1929). Очолював відділ німецької фірми ЗіменсЗвикли казати Сіменс.-Шукерт у Галичині до 1939 р.
Помер у Кракові.
Нагороди Срібна медаль «За хоробрість» ІІ класуRanglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918). — S. 1487. Пам'ятний хрест 1912/13
Примітки
Література
Власенко В. М. До біографії Лева Шепаровича // Реформування правової системи в контексті євроінтеграційних процесів: матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф., м. Суми, 18—19 травня 2023 р. — Суми: Сумський державний університет, 2023. — С. 9—12.